Тижневий огляд: переслідування християн (24.11 – 30.11)

24 листопада повідомляється, що понад сто тисяч католиків були змушені покинути райони, які контролює ісламістське угрупування «Боко Харам», що тероризує північну Нігерію. Тисячі біженців знайшли притулок у печерах в горах, тільки небагатьом вдалося дістатися до міст Майдугурі та Йола. Біженцями стали половина (26 із 46) священиків єпархії Майдугурі. На території трьох з шести деканатів діють ісламісти. Щонайменше 50 церков зруйнували, а ще кілька десятків є порожніми або зайняті угрупуванням «Боко Харам».

У столиці Швейцарії пройшов масштабний флешмоб проти переслідувань християн на Близькому Сході. Майже 400 осіб взяли участь в акції, яка пройшла на території головного вокзалу.

Відповідно до інформації за 26 листопада читаємо, що екс-міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку оголошено підозру у незаконному позбавленні волі особистого секретаря предстоятеля УПЦ (МП) Володимира. Наразі екс-міністра розшукують.

Під час прес-конференції в Укрінформі релігійні діячі України заявили про посилення релігійних утисків на Донбасі. Усі церкви, за виключенням УПЦ (Московського патріархату), не мають можливості вільного ведення релігійної діяльності. Наразі бойовики повністю заборонили проводити служіння в містах Горлівка та Докучаєвськ Донецької області. У Луганській області подібна ситуація – «відбирають доми молитви, а буває відкривають та все забирають як у місті Лутугине».

Польського місіонера о. Матеуша Дзедзіча, якого викрали на місіях в Центральноафриканській Республіці (ЦАР) 12 жовтня, звільнили. Інформацію, яку поширили інтернет-видання, підтвердив прес-секретар польського єпископату о. Йозеф Кльох. Він додав, що викраденого священика-місіонера тримали біля села Зоукомбо в автомобілі, кілька кілометрів від Камеруну.

Велике занепокоєння Церкви Болівії викликало прагнення глави Палати депутатів парламенту Болівії Марселя Ельї, щоб усі єпископи цієї країни були болівійцями. Така заява політика була безпосередньою реакцією на виступ секретаря єпископату цієї країни, італійського єпископа Евґенія Скарпелліні. Він піддав критиці нещодавній урядовий указ усім роботодавцям виплатити додаткову премію працівникам в розмірі двох пенсій.

28 листопада з’явилося два повідомлення, зокрема про те, що греко-католицький архиєпископ сирійського Алеппо вирішив не залишати місто. У Сирії важливо всіма засобами боротися за мир, заявив архиєрей Мелькітської Греко-Католицької Церкви в Алеппо. Нещодавно за підтримки швейцарських церковних громад і благодійних організацій він заснував технікум, який скоро почне навчати столярів, електриків, бляхарів та будівельників. Архиєпископ Жан-Клемент Жанбарт сподівається, що навчальний заклад запрацює ще цього року.

В річницю початку «Революції гідності» в місті Городок Львівської області міська влада передає «рішення про затвердження детального плану території для передачі в постійне користування земельної ділянки по вул. Львівська, 66» не представникам офіційно зареєстрованої громади УГКЦ за цією адресою, а приватним особам, що підтримують суспендованого священика о. Зіновія Бенся. І хоч в їх руках ці документи не можуть мати юридичного продовження та реалізації, та сам цей факт свідчить про підтримку міською владою суспендованого священника та сприяння у ворожнечі на парафії.

Згідно з інформацією за 30 листопада читаємо, що військові дії на території Донбасу мають не тільки політичне та економічне, а й релігійне підґрунтя. Більшість представників терористичних угрупувань зараховують себе до Української православної церкви (Московського патріархату) – звучали і продовжують звучати заклики зробити «московське» православ’я офіційною релігійною системою і закріпити її статус конституційно.