Три типи мучеництва, що ведуть до небесної нагороди

Слово «мученик» (англ. martyr) походить від грецького слова «martyr» і означає свідка, котрий свідчить факт, про який він дізнався із власного досвіду. В християнському використанні це слово спочатку застосовували до апостолів, котрі були безпосередніми свідками життя Ісуса Христа і Його воскресіння.

Пізніше, впродовж перших століть існування Церкви, значення цього терміну розширили і використовували на позначення тих святих чоловіків і жінок, котрі давали свідчення Христа, проливаючи свою кров. Як йдеться в Катехизмі Католицької Церкви, «Мучеництво є найвищим свідченням істинності віри; це свідчення аж до смерті. Мученик дає свідчення Христові, Який помер і воскрес і з Яким він злучений любов’ю. Він дає свідчення істинності віри і християнського вчення. Він приймає смерть через акт внутрішньої сили. «Нехай я стану кормом для тварин. Через них бо дано мені буде прийти до Бога». (ККЦ 2473).

Впродовж часу, Церква роздумувала над походженням значення слова «мученик» і встановила різні види мучеництва, щоб виразити інші шляхи для досягнення небес; шляхи, в які християнин може вірно свідчити Євангеліє, не йдучи на смерть.

В одній давній ірландській проповіді, написаній наприкінці 7-го століття, подається підсумування трьох типів мучеництва:

«Є три типи мучеництва, які враховуються як хрест для людини, а саме: біле мучеництво, зелене і червоне мучеництво. Біле мучеництво полягає у тому, що людина заради Бога зрікається усього, що вона любить… Зелене мучеництво полягає у тому, щоб через піст і працю звільнитися від гріховних бажань і зносити послух та покаяння. Червоне мучеництво полягає у тому, щоб нести Хрест або прийняти смерть заради Господа».

Звідси, а також з інших творів, бачимо, що біле мучеництво означає бути переслідуваним за віру, однак не проливаючи кров. Воно означає жити життям лише заради Христа, однак не отримуючи прохання померти за це.

Зелене мучеництво, в свою чергу, є більш специфічним і зосереджене на надмірній покуті і пості з любові до Бога. Цей тип мучеництва переважно асоціюється із єгипетськими пустельниками, котрі мали значний вплив на європейське монашество. Тому багато монахів шукали місця надзвичайного усамітнення та жорсткої погоди.

Червоне мучеництво, звичайно ж, означає віддати своє фізичне життя, несучи свідчення аж до смерті. В цьому випадку, червоний колір асоціюється із пролиттям крові.

Цих три типи мучеництва представляють різні шляхи до небес, однак усі мають одну спільну річ: серце, що палає любов’ю до Бога. Можна навіть сказати, що це «три шляхи любові», способи, в які ми можемо виразити нашу любов до Бога і Його милосердя до нас.

Переклад: “Католицький оглядач” за матеріалами aleteia.org