У Берліні говорили про християнську соціальну етику в цифровій епосі

«Не втрачати контролю над технологіями, аби зберегти автентичну цінність людських стосунків» – таким був один з висновків конференції, організованої німецькою групою Фундації «Centesimus Annus – pro Pontifice», що проходила в Берліні 15-16 листопада 2017 р. на тему «Християнська соціальна етика в цифровій епосі». Всесвітньо відомі вчені з різних дисциплін зібралися в німецькій столиці для обміну думками та пропозиціями щодо можливостей та викликів, що стоять перед християнською соціальною етикою в наш час.

У прес-релізі, присвяченому цій події, читаємо, що Домінґо Сураньяс Бікель, Президент Фундації «Centesimus Annus – pro Pontifice», зазначив, що «існує загроза того, що в рамках динаміки цифрового віку людство розглядатиметься тільки як об’єкт». За його словами, очолювана ним Фундація прагне зосередити увагу не тільки на аналізі нових можливостей та потенціалу зростання, але й культурного й антропологічного аспектів та загальної організації суспільства в контексті технологічної революції.

Герріт Гайнеман, керівник дослідницького центру Університету прикладних наук Нідеррайн, підкреслив, що важливо не бути залежними від оцифровування, а керувати ним. За словами науковця, Європа щойно тепер почала усвідомлювати важливість явищ, які мають місце в Азії: Китай із своїми 750 мільйонами користувачів є надзвичайно великим ринком. Ті, хто не виходить назустріч цим викликам, програють. Професор Гайнеман також зазначив, що понад 1,3 мільярда користувачів цифрових технологій є християнами, і що 90% молодих людей, що народилися у новому тисячолітті, використовують соціальні мережі.

На думку Берлінського Архиєпископа Гайнера Коха, соціальна етика повинна зберігати гідність людини у процесі прогресивного оцифровування, не дозволяючи смартфонам замінити взаємини та справжній міжособистісний діалог.

А за словами преосвященного Еверарда Де Йонґа, єпископа-помічника дієцезії Рурмонд, що в Нідерландах, оцифровування вже увійшло в усі сфери життя, від праці до релігії, від лікарень до дорожнього руху, і тому необхідні етичні критерії щодо застосування цифрових технологій. Він вказав також на парадокс, пов’язаний з використанням соціальних мереж: з одного боку, вони дають можливість спілкування з усім світом, а з іншого боку, користувач опиняється віч-на-віч із самотністю.

Смартфони, планшети, I-Phone, I-Pad, соціальні мережі – всі ці засоби дозволяють нам увійти в контакт з цілим світом, але вони також володіють великою спокусливою силою, що полягає у втечі від реальності життя. Соціальні мережі дають можливість брати участь у долях інших, але, одночасно, сприймати страждання інших як щось далеке, без будь-якої емпатії, створюючи, таким чином, людину, розділену між «всюдисущністю й самотністю». Цитуючи Енцикліку Папи Франциска «Laudato Si’», єпископ Де Йонґ заохотив поширювати новий спосіб мислення: «Потрібна інша точка зору, нові політика, освітня програма, спосіб життя і духовність, які б чинили опір нашестю технократичної парадигми».

Фундацію «Centesimus Annus – Pro Pontifice» 1993 року заснував святий Папа Іван Павло ІІ, а її назва походить від назви енцикліки «Centesimus Annus» (Сотий рік), яку він написав з нагоди сторіччя енцикліки Лева ХІІІ «Rerum Novarum», що є основоположною для сучасного соціального вчення Церкви. Серед завдань фундації – сприяти поглибленню та поширенню соціальної доктрини Церкви.