У Галичі відкрили виставку унікальних плащаниць

Плащаниця – окремий тип богослужбової тканини, відома у Церквах східного обряду з XIV ст. Вона відносяться до так званих рухомих богослужбових тканин, що використовуються у процесії, в обряді від Великої П’ятниці до Великодня.

На плащаниці відтворено образ тіла Христового, після зняття з хреста. Таким чином, плащаниця символізує не тільки полотно, в яке Йосиф Ариматейський загорнув тіло Христа, а й самого Господа. До Воскресіння плащаниця має символічне значення мертвого тіла Христового, а після Воскресіння – образу Спаса, який перебував ще 40 днів на землі до Вознесіння.

Обряд поклоніння плащаниці, який відбувається у Велику П’ятницю і Суботу відтворює історичну подію та символізує вшанування тіла Христового, тобто похорон Спасителя. Вірні біля плащаниці пригадують постаті святих жінок, св. Івана Богослова, Йосифа з Ариматеї та Никодима, які прийшли покласти до гробу тіло Христа.

З плащаницею пов’язані глибокі емоційні переживання страстей і смерті Ісуса заради спасіння людства.

Впродовж цілого місяця співробітники науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич» працювали в релігієзнавчо-пошуковому експедиційному загоні з вивчення, збору, фіксації та обліку давніх сакральних речей у галицьких храмах. Результатом експедиції, з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ преосвященного Кир Володимира Війтишина відбулася організація виставки «Давня галицька плащаниця», яка знайшла місце в експозиції Картинної галереї Національного заповідника «Давній Галич».

В часі Великого посту галичани і гості міста матимуть можливість ближче ознайомитись з матеріалами експедиції, які представлені в витворах галицьких ремісників-малярів, насамперед це дев’ятнадцять унікальних плащаниць, що датуються кінцем XVIIІ – першою половиною ХХ століть.

Серед збірки переважають три основні типи іконографії ремісничого виконання від манери примітивізму до академізму, українського бароко чи декоративного розпису.

Однофігурні – «Тіло Христа у гробі», надійшли в експозицію з храмів сіл Бовшів, Придністров’я, Комарів, Різдвяни, Крилос. Багатофігурні – зі сценою «Покладення Христа до гробу» Йосифом Ариматейським та Никодимом у присутності Богородиці, св. Івана Богослова, жінок-мироносиць – Марії Магдалини та Соломії Заведеєвої – з храмів сіл Демешківці, Бовшів, Перлівці, Дубівці, Козина, Мединя, Бишів та міста Галича. Третій тип плащаниць – «Оплакування Христа», представлені храмами сіл Бринь, Курипів, Пітрич та Мединя.

Вдаючись до аналізу сюжетів слід зазначити, що не в усіх багатофігурних сценах присутні образи обох жінок-мироносиць, а на плащаниці з села Дубівці дійовими особами є тільки Йосиф і Никодим на тлі панорами Єрусалима і Голгофи. У центрі окремих композицій зображено однораменний хрест.

Окремо слід сказати про плащаниці зі сценами Оплакування Христа. Втілення цих сюжетів виражено на плащаницях другої половини XVIII – початку ХІХ ст., і спровоковане бароковими прийомами та західно-європейською іконографією. Галицькі майстри намагаються тонально і колористично передати ознаки мертвого тіла Ісуса Христа.

Манера бароко проявляється на плащаницях із сіл Бринь, Курипів, Перлівці та Мединя, де простежується сірувато-охриста карнація лику Христа і всього тіла, з’являються темні вохристо-зеленаві відтінки. Детально, в тональному плані, прописуються обличчя ангелів. Акцентується увага на рани від цвяхів і пробитого ребра Спаса. На плащаниці з села Медині рани Христові представлені у вигляді мощовиків. Більша увага відводиться анатомічним деталям. Це можна прослідкувати і на плащаниці з села Курипів, яка виконана у бароковій манері, але вже професійним майстром. У сюжеті присутні тільки Богородиця, св. Іван Богослов та двоє ангелів, намальованих на взірець путті, тобто напівоголеними.

Особливістю плащаниці з села Пітрич, виконаної в манері академізму є, образ Ісуса Христа з лівою рукою на тілі. Над Спасителем ангел із розгорнутими крилами. Внизу, біля кам’яного гробу покладено терновий вінець, миро і ладан. На зводі гробу Господнього китиці калини.

На одній з Крилоських плащаниць руки Спаса складено на грудях, а над головою орнаментований німб.

Галицькі майстри малюють пов’язку на тілі Ісуса коротшою і без характерного для середньовічної іконографії драпування складок, вони передаються переважно графічно, а не тонально.

Щодо техніки виконання це – олійний живопис виконаний на суцільно заґрунтованому полотні з кольоровим тлом, яке яскраво простежується і дуже різниться – від світло-охристого, зеленавого до темно-синього, коричневого. А на плащаницях із сіл Крилос та Мединя червоне тло тканини залишається неторканим, прописано лише сюжет і окремі деталі. На всіх полотнах по периметру розміщено напис церковнослов’янською тропаря на Велику П’ятницю: «Благообразний Йосиф сo древа снем пречистоє Тіло Твоє плащаницею чистою обвив і вонями во гробі новім закрив положив».

Свої особливості має декоративне оформлення галицьких плащаниць. В першу чергу це стосується периметру, який має облямівок гаптованою стрічкою, бахромою і плетеними китицями, з кутовими елементами полотнищ, де часто присутні лики євангелістів, їх символи, херувими, стилізовані орнаменти, декоративні хрести, чи восьмикутні та шестикутні зорі. На деяких полотнах після напису тропаря вказано дати створення плащаниці, наприклад: 1830 р. – с. Бишів або 1881 р. – с. Козина.

Головним експонатом виставки є чотирьох метрове полотнище копії Туринської плащаниці. За це особлива вдячність о. Никодиму Гуралюку ЧСВВ ігумену Святоуспенського монастиря у Погоні, який особисто прибув на презентацію. Про наукові дослідженя «П’ятого євангелія», як називають Туринську плащаницю, розповів доктор філософії Ігор Коваль.

28 лютого, в другий день Великого посту відбулося відкриття виставки, яке благословили Митрополичий протоієрей Синкелу у справах духовенства і священичих родин Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ доктор Олег Каськів, декан Галицького деканату УГКЦ о. Ігор Броновський, ректор Івано-Франківської духовної семінарії протоієрей ліцензіат Олесь Будзяк. У неповторному виконанні семінаристів звучали духовні пісні.

Заступник генерального директора заповідника з наукової роботи, доктор філософії Семен Побуцький та генеральний директор установи Володимир Костишин висловили вдячність парохам релігійних громад та їх представникам за підтримку і збереження культурної спадщини та співучасть в організації виставки.

Звичайно, окремі полотнища святинь через неналежне зберігання потребують відповідної реставрації, деякі плащаниці після виставки ввійдуть до Державного Музейного фонду України, інші займуть своє звичне місце у храмах. Але вже сьогодні, в часі Великого посту, галичани і гості краю мають змогу ближче познайомитись із сакральним надбанням нашого народу.

Виставка працюватиме до 4 квітня 2017 року, щоденно з 9.00 до 17.00 год. За адресою місто Галич, вулиця І.Франка, 3.

Автор: Ярослав ПОТАШНИК,
Завідувач науково-освітнього відділу, керівник експедиції