У Львові вшанували воїнів, полеглих за Україну

Як повідомили в суботу «Щоденному Львову» в прес-службі міськради, сьогодні, 23 серпня, біля Меморіалу УГА на Личаківському кладовищі пройшли поминальні заходи до вшанування борців за правду та незалежність держави. Зокрема міський голова Львова Андрій Садовий звернувся до присутніх із такими словами:

«Дорогі мами, які втратили своїх дітей, дорогі жінки, які втратили своїх чоловіків, дорогі наші родини, шановні військові. Кожного року День Незалежності був святковим днем. 

Цьогоріч цей день ми переосмислюємо зовсім по-іншому. Сьогодні ми тут, де поховані наші Герої, які загинули в минулому столітті, Герої, які загинули в нашому часі.

Вони колись, сто років тому, мріяли про Незалежність, вони йшли в бій, щоб ми були незалежними. В 90-х роках ми отримали Незалежність, бо ми держава вільна, ми маємо на це право, наші батьки, діди за це гинули. Цього року наша Незалежність наповнюється зовсім іншим смислом.

Для мене символ Незалежності – це наш прапор. Із цим прапором наші вояки йшли в бій і цим прапором ми накривали їхні тіла.

Для мене символ Незалежності – це слова нашого гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу».

Для мене символ Незалежності – це мама, яка втратила сина на війні, це сестра, яка втратила брата, це дружина, яка втратила чоловіка, це діти, які втратили батька. Це нові символи нашої Незалежності. 

Для мене символ Незалежності – це тисячі, сотні тисяч наших українців, які витягували з поля бою поранених, які віддавали останнє для того, щоб зміцнити нашу армію, які своїми тілами закривали своїх однополчан. Це нові символи нашої Незалежності.

Я не знаю, чому Бог дає всім нам такі випробування. Я сьогодні хочу просити пробачення за те, що не вберегли, не захистили. За те, що чомусь так сталося, що ми, український народ, 23 роки вірили, що все буде добре, що воно якось само собою станеться. А боротьба за Незалежність – це боротьба кожного дня.

Великий грузинський політик Каха Бендукідзе сказав дуже жорсткі, але чесні слова: «В Біблії не написано, що Україна має бути незалежною державою. За неї треба воювати кожного дня».

Я дякую усім вам за вашу мужність, за вашу терпеливість і за вашу віру в наш завтрашній день. Ми переможемо! Слава Україні!».

Після поминальних заходів на полях почесних поховань №67 та №76 відбулось заупокійне Богослужіння за борцями за правду та незалежність держави, які загинули в АТО та під час Революції Гідності. З молитвою та словом звернулися до присутніх також капелан Львівської міської ради о. Павло Дроздяк і військовий капелан, настоятель Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла о. Степан Сус. 

Оркестр Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного і хор «Гомін» виконали Гімн України. Після поминальних заходів на полях почесних поховань №67 та №76 відбулось заупокійне Богослужіння за борцями за правду та незалежність держави, які загинули під час проведення АТО та Революції Гідності. А капелан Львівської міської ради, о. Павло Дроздяк, звернувся до присутніх із такими словами:

«Сьогодні ми по-особливому переживаємо день, який для нас є днем спомину і днем відповідальності. Сьогодні, у переддень нашої Незалежності, ми слухаємо тишу – тишу шелесту нашого стягу, під яким вже віддали і продовжують віддавати своє життя наші герої.

Сьогодні ми зібралися тут, щоби подякувати нашим героям за цю невимовну жертву життя. Вони не жаліли себе ані на найменшу крихту, вони віддавали все, що мали.

А найбільше, що має людина, – це її життя. Вони віддали його заради кожного з нас. Вони віддали його, щоб ми мали можливість бути тут і пам’ятати цей великий дар, який кожен з нас отримав. 

Ті, що відійшли до вічності, не мріяли стати героями. Вони просто любили Бога і свою державу.

Сьогодні, стоячи і чуючи шелест нашого стягу, згадаймо їх у наших думках, у наших молитвах. Згадуючи всіх тих, хто вже віддали своє життя, молімося і єднаймося в молитві за тих, хто там, на передовій, відстоює цілісність нашої держави і наше життя». 

Натомість Настоятель Храму Святих Апостолів Петра і Павла, військовий капелан о. Степан Сус, промовив у своєму зверненні:

«Наші герої вже там, куди нам прийдеться ще йти. Ми твердо переконані в тому, що вони не померли, що наші герої – друзі, сини, діти, чоловіки, просто знайомі, сусіди – залишаються жити у наших молитвах, нашому серці і пам’яті, у вчинках.

Герої – це ті, які перемогли вже зло у своєму житті. І ми з вами повинні докладати всіх зусиль для того, щоби це життя, яке нам Бог залишив, яке є безцінним Божим даром, ми не знехтували, щоб кожен день наповнювали добрими вчинками, хорошим змістом. 

Багатьох з цих наших героїв я знав ще з часів або Академії Сухопутних військ, або Ліцею Героїв Крут, де вони починали свій бойовий шлях. Вчора мені повідомили про те, що загинув Стас Ліщинський, наш лейтенант, цьогорічний випускник.

Останні кілька тижнів він постійно мене інформував про те, хто гинув на полі бою. А вчора вже інші сказали, що Стаса немає.

Це дуже боляче й прикро, коли кожен день отримуєш такі вістки. Але, знаючи наших героїв особисто, свідомий того, що вони би не хотіли, щоб ми сумували.

Напевно, вони хочуть, щоб ми щось робили у цій країні таке, щоби це горе більше ніколи не повторилося. Хочуть, щоб ми з вами знайшли достатньо зусиль у цьому житті, щоб перемогти зло, яке може знищити нас, або ми можемо знищити його. 

Нехай Господь прийме душі наших Героїв у Царство Небесне, огорне їх Своєю ласкою і благодаттю. А ми з вами продовжимо працювати над тим, щоб будувати іншу Україну, інший народ. Це слово «інший» означає  кращий. Нехай Господь усіх нас береже».