У столиці Колумбії відбудуться центральні святкування Ювілею Милосердя в Латинській Америці

«Нестримний вітер святості пронесеться під час надзвичайного Ювілею Милосердя в обох Америках», – ці слова Папи Франциска, сказані під час відвідин Північноамериканської Колегії в Римі, стали темою центральних відзначень Святого Року Церкви Латинської Америки й Карибського регіону, які відбуватимуться від 27 до 30 серпня 2016 в столиці Колумбії місті Боґота.

У заходах, які організовують Рада Єпископатів Латинської Америки та Карибського Регіону (CELAM) разом з Папською Комісією в справах Латинської Америки, візьмуть участь єпископи, вищі чернечі настоятелі, священики, миряни та представники харитативних організацій з усіх 22-ох країн регіону. Крім того, очікуються представники Апостольської Столиці й делегати з Канади та США.

Завданням ініціативи, як читаємо у комюніке Ради Єпископатів Латинської Америки, є перетворити «дух милосердя», який надихає цей ювілейний рік, у конкретну допомогу, насамперед, усім тим, які за словами Папи Франциска перебувають на «екзистенційних периферіях». «Папа закликає та спонукає нас подбати про те, щоб милосердя не залишалося лише посланням на словах, але щоб перетворювалося у конкретні діла допомоги найбільш потребуючим», – зазначає у відеопосланні з нагоди презентації святкувань єпископ Хуан Еспіноса Хіменес, Генеральний Секретар CELAM.

Про це йтиме мова під час Конгресу в Боґоті, що триватиме три дні, в рамках яких відбудеться призадума над даром і ділами милосердя. Однак, це не обмежиться лише теорією. Учасники конгресу відвідають найбідніші квартали колумбійської столиці, де зможуть на власні очі побачити милосердя, впроваджуване в життя різними харитативними структурами місцевої Церкви на користь дітей, безпритульних, в’язнів та хворих. Очевидно, що передбачені також відпустові богослуження.

У своєму відеопосланні єпископ Еспіноса Хіменес закликає всі латиноамериканські дієцезії, парафії та церковні спільноти духовно єднатися з цим заходом як молитвою, так і відвідуючи місця суспільного виключення та потреб, де існує необхідність дієвого милосердя. «Дар милосердя, – сказав він, – повинен залишатися в центрі діяльності нашої Церкви, а тому просимо прожити цей період благодаті, як нагоду для особистого, душпастирського та місійного навернення у Церкві, а також як час служіння людям».