У Турці попрощались з героєм Олександром Ільницьким

12 січня, у м. Турка поховали героя, капітана поліції Олександра Ільницького (Олега Галаца), який загинув, рятуючи людей від обстрілу бойовиків. Поліцейський ціною власного життя врятував пасажирів цивільного автомобіля, які потрапили під обстріл терористів поблизу населеного пункту Зайцеве, що на Донеччині. Похоронні богослужіння відбулись в греко-католицькому храмі св. Петра і Павла.

Звертаючись до родини покійного і присутніх на похороні, о. Тарас Більо (декан Турківський) наголосив, що українські воїни, які віддають своє життя за свій народ – це сучасні мученики. Вони сповнюють заповідь Христа: найбільша любов – це коли людина віддає своє життя за ближніх своїх.

Відтак о. Михайло Коліщак (декан Мокрянський і військовий капелан) зачитав лист-спічуття владики Ярослава, єпископ Самбірсько-Дрогобицького УГКЦ.

Провести Олександра в останню путь зібралися сотні жителів району. Віддати шану герою приїхали і народний депутат України Володимир Парасюк, заступник голови облдержадміністрації Андрій Корнат, радник міністра оборони Всеволод Стеблюк, начальник головного управління національної поліції у Львівській області Дмитро Загарія, командир батальйону «Миротворець» Юрій Шершньов, заступник начальника головного управління національної поліції у Київській області Сергій Бондаренко.

У прощальному слові голова райдержадміністрації Олександр Лабецький наголосив, що ми повинні зробити все можливе і неможливе, щоб загибель Олександра Ільницького, ще чотирьох наших земляків і тисяч українських героїв не була марною, щоб те, за що вони віддали найцінніше, здійснилося – ми повинні вигнати ворога з нашої землі і побудувати таку країну, про яку мріяв Олександр і тисячі його побратимів.

Олександр Миронович схилив голову перед патріотизмом героя, адже він пішов захищати Батьківщину, не зважаючи на те, що мав на своєму утриманні малолітню доньку.

Траурну процесію жителі міста – і діти і дорослі – проводжали з квітами в руках. «Герої не вмирають!!!» – лунало на все місто. Відспівали загиблого у греко-католицькій церкві, після чого тіло на руках понесли на місцеве кладовище. Труну з тілом героя опускали в яму під військовий салют та ридання рідних і близьких…