У Ватикані пояснили правила відпущення гріхів у Таїнстві Сповіді під час війни в Україні
У травні 2022 року відповідь (100/22-Х) надійшла від Верховного пенітенціарія кардинала Мауро П’яченци.
Кардинал пригадав, що під час війни Таїнство Примирення уділяється згідно приписів Кодексу канонічного права та приписів Римського ритуалу «Обряди покаяння».
Індивідуальна сповідь надалі залишається звичайним способом звершення цього Таїнства (пор. ККП, кан. 960). Коли ж мова про загальне розрішення вірних, без попередньої індивідуальної сповіді, то воно може бути уділене, коли існує безпосередня небезпека смерті, тому що, немає достатньо часу на вислухання сповіді окремих пенітентів (пор. ККП, кан. 961 §1), або ж виступає серйозна необхідність (пор. кан. 961 §1,2 ККП), за розгляд якої є відповідальний дієцезіальний єпископ, зважаючи на критерії, узгоджені з іншими членами Конференції єпископату (пор. ККП, кан. 455, §2). До того ж, аби загальне розрішення було дійсне, пенітент повинен мати бажання votum sacramenti (обіцянка таїнства), тобто постанову визнати свої важкі гріхи у відповідний момент під час індивідуальної сповіді (пор. кан. 962, §1 ККП).
Верховний пенітенціарій підкреслив, що небезпека смерті та серйозна необхідність, про яку мова у кан. 961 §1,2 ККП, існують у місцях, яких найбільше торкаються військові дії та допоки тривають бої.
Деталі щодо вищезгаданих питань залишені силою права на розгляд окремих дієцезіальних єпископів, яким слід завжди пам’ятати, що спасіння душ є найвищим добром (пор. ККП, кан. 1752).
Дієцезіальний єпископ завжди визначає, на терені власної дієцезії та залежно від рівня загрози військових дій, випадки серйозної необхідності, коли відповідно до права уділяється загальне розрішення: наприклад, при відвідуванні відділень лікарні, де госпіталізованим вірним загрожує смерть.
Крім того, кардинал П’яченца нагадує, що у випадку появи нагальної потреби уділити сакраментальне розрішення кільком вірянам у той самий час, священник має обов’язок одразу або при першій нагоді повідомити про це єпископа дієцезії (пор. Ordo Paenitentiae, 32).
Також там, де віряни не можуть отримати сакраментальне розрішення, варто пам’ятати, що отримати пробачення гріхів (навіть смертних) можна отримати за умов: досконалого жалю, що плине з любові до Бога та вираженого у щирому проханні пробачення (такому, яке пенітент може висловити) та рішучої постанови якнайшвидше приступити до сакраментальної сповіді (пор. ККЦ, 1452).
Джерело: Католицький медіа-центр
About The Author
