У Ватикані відзначили 25-річчя «Катехизму Католицької Церкви»

Оберігати спадщину віри та істини, отримані від Отців Церкви, та далі прямувати вперед в апостольському служінні, з радістю та милосердям крокуючи новими шляхами сучасності. Таким є завданням Церкви, що є також благодаттю та відповідальною місією для Божого люду. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у середу, 11 жовтня 2017 р., з учасниками пропам’ятних заходів з нагоди 25-річчя публікації «Катехизму Католицької Церкви», організованих Папською Радою сприяння новій євангелізації.

Папа Франциск пригадав, що згідно із задумом його святого попередника Івана Павла ІІ, завданням цього катехизму було сприяти зростанню в «розумінні віри» через «незмінне навчання», але також «наблизити сучасників» через відповіді на загальнолюдські запитання, що випливають з віри. Отож, «не вистачить лише знайти нові способи висловлення для вираження незмінної віри, але перед обличчям нових викликів та перспектив, що відкриваються перед людством, необхідно й невідкладно, аби Церква могла виражати новизну Христового Євангелія, що хоч і зібрана в Божому слові, але ще не вийшла на яв».

За словами Папи, вся суть доктрини й навчання повинна бути «зорієнтована на любов, що не матиме кінця», завжди й в усьому «слід підкреслювати любов нашого Господа». І в цій перспективі Святіший Отець звернув увагу на одну тему, що «повинна знайти у Катехизмі належний та послідовний простір». Нею є питання смертної кари.

Щодо цієї проблематики, як зауважив Глава Католицької Церкви, ми не можемо не зважати на «поступ навчання з боку останніх Пап», так і «змінене усвідомлення християнського люду», що відкидає одностайне наставлення щодо кари, яка «ранить гідність людини». В минулому застосування цього «крайнього та нелюдяного засобу» з’явилося через брак суспільної зрілості та позитивного розвитку засобів захисту, ставши «логічним наслідком застосування справедливості», до чого, на жаль, вдавалися також і в Папській Державі, «ігноруючи першість милосердя над справедливістю».

«Ми беремо на себе відповідальність за минуле та визнаємо, що ці засобу були продиктовані радше ментальністю легалізму, а не християнським менталітетом. Турбота про те, щоб зберегти недоторканими владу й матеріальні багатства привели до переоцінки вартості закону, заважаючи поглибленому розумінню Євангелія. Однак, позиція нейтральності перед обличчям нових викликів для поновного ствердження особистої гідності, вчинить нас ще більше винними», – сказав Папа, пояснюючи, що мова не йде про суперечність з навчанням минулого, оскільки Церква завжди захищала людське життя від зачаття до природної смерті, однак, «гармонійний розвиток доктрини» вимагає відкинути «захист аргументів, що рішуче суперечать новому сприйняттю християнської істини».

Як зауважив Святіший Отець, традиція – це «жива дійсність», і лише «часткове бачення» може вважати скарб віри чимось статичним. Адже Святий Дух не перестає промовляти до Церкви, і щоб допомогти їй з ентузіазмом прямувати вперед, необхідно до Нього прислухатися. «Боже слово, – підсумував Папа, – не може зберігатися у нафталіні, немов стару ковдру, яку слід захищати від шкідників! Ні. Боже слово – це динамічна і завжди жива дійсність, яка поступає вперед та зростає, бо спрямована до сповнення, яке люди не можуть зупинити».

В рамках відзначення у холі залу Павла VI у Ватикані було приготовано виставку, присвячену виданням «Катехизму Католицької Церкви» та його «Компендіуму» різними мовами, а також версії алфавітом брайля й видань, призначених для різних цифрових носіїв та засобів.

Крім того, при цій нагоді відбулося представлення нового «Богословського коментаря» до Катехизму Католицької Церкви, передмову до якого написав Папа Франциск. Над його приготуванням трудилися сороківка авторів з різних країн світу.