У ватиканській бібліотеці з’явилися історичні матеріали про жорстокі переслідування християн в Японії

У бібліотеці Ватикану з’явилася унікальна колекція документів про жорстокі переслідування християн в Японії в XVII-XVIII століттях.

Колекція була знайдена дослідниками з офіційного архіву префектури Ойта на південному японському острові Кюсю, де в Середньовіччі існувала значна спільнота християн. Документи зібрав італійський католицький місіонер Маріо Марега, який проповідував у префектурі Ойта в перші роки після закінчення Другої світової війни. Тоді, в умовах хаосу та масового голоду, йому вдалося за безцінь скупити або навіть отримати безкоштовно багато особистих архівів.

У документах, зокрема, розповідається про стеження, які вели японські чиновники за потенційними християнами або за тими, хто під загрозою смерті відмовився від своєї віри. Багато матеріалів відносяться до початку XVII століття, коли переслідування носили особливо жорстокий характер.

Християнство проникло до Японії разом з португальськими та іспанськими купцями в середині XVI століття. Особливо активними були єзуїти, які створили численну громаду на південному острові Кюсю. Загалом до кінця XVI століття в Японії налічувалося близько 300 тис. християн. Вони користувалися заступництвом у частини самурайської знаті – деякі удільні князі відкрито переходили в католицтво і демонстративно носили хрести поверх одягу. Проте проникнення єзуїтів викликало підозри – в них вбачали агентуру європейських колонізаторів.

1587 року об’єднувач Японії Тойотомі Хідейосі заборонив перебування місіонерів в країні і почав утиски християн. Старт до репресій дала показова страта 26 активних католиків, яких розіп’яли на хрестах. Звірячі розправи продовжилися і при Іеясу Токугава, який завершив об’єднання Японії та створив централізовану державу.

У 1614 році він заборонив християнство по всій країні. Почалося масове руйнування церков, а всім підозрюваним пропонували наступити ногою на мідну табличку з зображенням Богоматері. Тих, що відмовлялися, піддавали болісним стратам. Християни перейшли в підпілля і в 1637 році підняли в районі міста Симабара на острові Кюсю повстання на чолі з самураями-християнами. Вони героїчно боролися, але заколот був жорстоко придушений. З тих пір заборона на християнство в Японії діяла більше 250 років, хоча в країні залишалися вкрай нечисленні громади. Деякі з них збереглися досі. Там, зокрема, культивується вкрай дивна мова таємних церемоній, заснована на суміші ламаної латині, португальських та іспанських слів, середньовічної японської мови. На хвилі модернізації та зближення із Заходом наприкінці позаминулого століття християнство в Японії було дозволено, його прихильниками стали багато діячів нової культури.

Зараз в 128-мільйонній Японії в різні християнські громади входить близько 2,5 млн. осіб. Більшість серед них – католики. Діє і Японська автономна православна церква, яка об’єднує приблизно 36 тис. чоловік.

За матеріалами www.newsru.com