Учасники Другої світової війни писали слова підтримки учасникам війни сьогодення – АТО

«Добрі слова можуть бути дуже короткі, але їхньому відлунню немає кінця…» – таким висловлюванням Матері Терези розпочалася чергова зустріч для людей літнього віку в БФ «Карітас-Київ» у рамках програми «Місце зустрічі: діалог». Ця зустріч була присвячена героям сьогодення – воїнам АТО. Саме про них сьогодні говорили, за них молилися, для них писали слова підтримки, виготовляли листівки.

Сьогодні Український народ переживає нелегкі часи. На сході України триває війна. Ллються сльози і кров. Для людей, які пережили Другу світову війну, поневіряння, полон, голод і холод, госпіталі, які дивилися смерті в очі, дуже боляче бачити і чути про те ж сьогодні. Вони думали, що більше війни не буде на нашій землі, але і їх не обійшли стороною події сьогодення. Вони розуміють, що переживають учасники АТО, тому захотіли висловити їм слова підтримки. Вони, як і колись, прагнуть МИРУ, не хочуть війни та просять Бога про припинення вогню, одужання поранених, звільнення полонених і порозуміння у суспільстві.

«Як хочеться прокинутися зранку і почути: – ми перемогли! Побачити веселку на світанку…Під мирним небом на своїй землі» – зі сльозами на очах говорить Нінель Іванівна, яка пережила дуже не легкі часи у своєму житті під час Другої світової війни.

На зустрічі виготовляли листівки та писали слова вдячності пораненим воїнам АТО, які знаходяться в госпіталях. Всі дуже хвилювались та хотіли як можна точніше передати свої почуття та свої слова підтримки. Ось деякі з них:

«Нехай все найкраще буде з Вами! Прошу Небо і землю допомагати Вам, нашим захисникам! Ми любимо Вас, Ви наші рідненькі! Повертайтеся з перемогою! Нехай ніяка напасть не підходить до Вас!» – з повагою Леонід Андрійович, який служив солдатом на Байконурі, а також брав участь у запуску Юрія Гагаріна у космос!

«Бажаємо воїнам захисникам нашої рідної української землі доброго здоров’я, перемоги та благополуччя. Бажаєм повернення до рідної домівки, до рідних і друзів. Свого часу в 1943-1945 роках бувші в’язні нацизму чекали перемоги, тому і зараз нам потрібне висвободження наших земель і людей», – напичав Віктор Григорович 1933 рік народження.

«Сини наші!!! Материнську любов присилаю Вам. Господь нехай свою руку положить на Ваші рани, щоб вони скоріше загоїлись, повертайтесь в родину здоровими і радісними», – говорить старенька мати.

Також на зустрічі говорили про те, що кожен з нас має завжди пам’ятати про ту вічну любов, яку проявляє до нас Христос.

«Особисто я, не перестаю ними захоплюватись, цими «людьми літнього віку». Не зважаючи на всі випробування, які випали на долю цього покоління, вони зуміли зберегти людяність та любов в своїх серцях. Познайомившись з ними ближче, розумієш наскільки цінними вони є для нас та нашого покоління. Важливими є кожен спогад. Від них ще так багато ми маємо і можемо почерпнути для себе… їх не зламали ні минулі негаразди, ні сьогоднішні проблеми», – підсумовує соціальний працівник Карітас Київ Толмачова Оксана Василівна.

Прес-служба БФ Карітас Київ