«Учителями безкорисливості для нас усіх є наші воїни», — Глава УГКЦ у 200-й день війни

У неділю, 11 вересня, у 200-й день війни, Україна радіє блискучому контранаступу ЗСУ на Сході і звільненню окупованих українських земель, розуміючи якою ціною це здобувається. Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному зверненні, як завжди, нагадує про цю найбільшу жертву, яку складають наші захисники у служінні своєму народу. Предстоятель розважає про чесноту безкорисливості та її значення у творенні здорового суспільства і держави.

«Головна новина минулої доби — швидка деокупація міст і сіл Харківщини в контексті блискучого контрнаступу українського війська. Були звільнені важливі великі міста: Куп’янськ, Ізюм і багато інших», — цитує Глава УГКЦ офіційне повідомлення Генерального штабу ЗСУ.

Від початку вересня під контроль України повернуто понад три тисячі квадратних кілометрів окупованих росією територій. На Харківському напрямку до виходу ЗСУ на Державний кордон залишається 50 км.

«Проте ми всі розуміємо, що кожне звільнення, кожна сльозина радості наших людей, яка виступає із наближенням українського війська, окроплені кров’ю наших воїнів-визволителів… І в цей недільний день ми в молитві віддаємо шану тим нашим дівчатам і хлопцям, які особливо цими днями ціною власного життя звільняють від окупанта українську землю… Нині український стяг стає символом миру і свободи, про які ми молимося щодня до Господа Бога», — говорить Глава УГКЦ.

У цей день Блаженніший Святослав запрошує роздумати над важливою чеснотою і заповіддю віруючої людини — чеснотою безкорисливості. Чому вона є такою важливою у служінні чи діяльності людини? Як впливає на життя спільнот і суспільства загалом? Чим є безкорисливість загалом — любов’ю до ближнього, милосердям, чесністю чи чимось ще більшим?

Сьома заповідь «Суспільного дороговказу віруючого» каже так: «Практикую безкорисливість. Не зазіхаю на спільне чи на особисте добро ближніх у матеріальній, духовній чи інтелектуальній сферах. Робитиму все можливе, щоб не брати і не давати хабарів».

«Безкорисливість — особлива риса віруючої людини, — пояснює Глава УГКЦ. — Йдеться не про той стан, за якого людина не бачить сенсу докладати зусиль у певній справі, а про спосіб любити ближнього, принести користь тому, хто є біля мене. Послужити вбогим, немічним, потребуючим, безправним, безпорадним — це особливий спосіб вшанування Господа Бога, який є безкорисливим у стосунку до нас. І коли ми будемо в такий самий спосіб шукати добра нашого ближнього, то виявлятимемо Божу любов, а отже, здійснюватимемо заповідь любові: „Люби ближнього свого, як себе самого“».

Архиєрей зазначає, що зазіхання на чужі блага: матеріальні, духовні, інтелектуальні — стає мотивом дії навіть цілої держави, яка плекає колоніальну ментальність, шукає колоній, щоб вирішити свої внутрішні проблеми. А крадіж стає начебто сенсом державної політики. «Бачимо, як російське військо, тікаючи з української землі, намагається потягнути із собою все, що може», — зауважує Глава Церкви.

Щодо корупції, додає Предстоятель, то ми вже переконалися, що це явище, яке проявляється на особистому, суспільному та державному рівні, справді вбиває. Бо корупція — це насамперед моральне знищення, гниття цілих структур. Ми мусимо змагатися не просто за здорові людські стосунки, а за нашу здорову державну спільноту. І тому ми собі мусимо сказати: «Я не даю і не беру хабарів». Лише так ми зможемо подбати про спільне благо.

«Учителями цієї безкорисливості сьогодні, — переконаний Глава Церкви, — є наші воїни, які готові віддати своє життя задля порятунку від загарбника, від захланного чужинця тих людей, яких вони ніколи не бачили і про яких нічого не знали. Проте коли наші військові обіймають жінок і дітей, які кажуть, плачучи від радості: „Ми пів року молилися і чекали на вас“, — тоді ті сльози і слова вдячності є для наших захисників духовною, моральною нагородою за жертовність».

«Боже, прийми у свої вічні обійми наших полеглих бійців і дозволь усім нам від них навчитися безкорисливості в любові до Батьківщини. „Бо немає більшої любові, як у того, хто життя своє віддав за друзів своїх“. Боже, дай перемогу українському війську над російським окупантом! Боже, поможи нам перебороти зло добром, ненависть любов’ю, а хабарництво чеснотою християнської безкорисливості! Боже, поблагослови нашу Україну, наш український народ своїм справедливим, небесним миром!», — завершив своє звернення молитвою і благословенням Блаженніший Святослав.