УГКЦ передала транспортний засіб для потреб Ірпінського госпіталю

Як розповів о. Любомир у коментарі, госпіталь з Ірпеня попередньо звернувся із проханням про пасажирський бусик для того, щоб могти возити своїх пацієнтів. Отець наголосив, що це вже не перша співпраця Патріаршої фундації з Ірпінським госпіталем, адже на сьогодні вже вдалося передати для їхніх потреб два реанімобілі. Із цим проханням медичних працівників команда фундації звернулася до громади в Талліні, яка радо відгукнулася на запит.

Після Чину освячення о. Любомир звернувся до представників госпіталю: «Будьте поруч із нашими захисниками. Адже сьогодні вся наша Україна і Церква завдячують їм тим, що ми продовжуємо бути свобідними, вільними і незалежними. Але ми самі щоденно переконуємося у тому, що для того, аби бути свобідними, замало лише збройних сил. Потрібно, щоб консолідувалося все суспільство, потрібно, щоб об’єднувалися навіть різні народи навколо цінності свободи, яку дав нам Господь Бог. І ми, як Церква, також об’єднуємося. Наша Церква об’єднується у всьому світі для того, щоб разом творити добро. Прикладом такого доброго об’єднання є наша парафія з Талліна, яку провадить о. Роман Кіх, що зібрала ресурси для купівлі цього автомобіля».

 

 

«Тож сьогодні прагну урочисто передати ключі цього транспортного засобу. Нехай він служить вам, адже ваша служба — це передовсім порятунок життя. Бо найбільша цінність навіть тоді, коли ми освячуємо транспортний засіб, це не машина, це не метал чи залізо, це не будівлі, найбільша цінність — це людське життя. І сьогодні ви маєте це завдання і дар — рятувати людське життя. Дякуємо вам!» — мовив на завершення освячення транспортного засобу о. Любомир Яворський.

Нагадаємо, що Патріарша фундація «Мудра справа» вже в період пандемії Covid-19 розпочала підтримку медичних закладів медичним обладнанням і спеціалізованим транспортом для порятунку життя людей. Із початком повномасштабної війни російської федерації проти України потреба в підтримці лише зросла. Тож благодійний фонд розпочав об’єднання та залучення парафіяльних спільнот УГКЦ, різних міжнародних благодійних організацій й окремих небайдужих доброчинців задля гуманітарної допомоги та соціального служіння. Одним із його напрямів стала підтримка медичних закладів у регіонах, які найбільше постраждали від війни.