УГКЦ розвиває нові способи синодального діяння в умовах карантину

Спершу, 17 червня 2020 року, з Предстоятелем Церкви спілкувалися владики УГКЦ з США і Канади, а в п’ятницю, 19 червня, відбулася зустріч з владиками, що здійснюють своє служіння в Бразилії, Аргентині, Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Усі діючі в цих регіонах владики, як рівно ж новопризначений єпарх Австралії, Нової Зеландії та Океанії владика Микола Бичок та владики-емерити — архиєпископ Стефан Сорока і владика Василій Лостен, взяли участь в зустрічі з Главою УГКЦ. Зустріч організовував та технічно супроводжував Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ. Секретар Синоду Єпископів владика Богдан Дзюрах також брав участь в зустрічах разом з Главою Церкви, та вів протокол кожної з них.

Блаженніший Святослав в ході спілкування з владиками підкреслив історичну вагу таких зустрічей, оскільки вони показують, що навіть за умов карантину, коли можливість подорожей різко обмежена, Церква продовжує свою місію і своє діяння, зокрема на синодальному рівні. Він детально роз’яснив формат і спосіб проведення онлайн-зустрічей, які здійснюватимуться через сучасні засоби комунікації, враховуючи вказівки та поради Апостольської Столиці.

Опрацювання Душпастирського плану на період до 2030 року

Під час першої онлайн-зустрічі Синодальні Отці зосередили свою увагу на питаннях душпастирського характеру, оскільки це — найважливіша і найперша місія Церкви. Два питання були більш детально представлені та обговорені. Передовсім митрополит Борис Ґудзяк, Голова синодальної Робочої групи з опрацювання Душпастирського плану УГКЦ на період до 2030 року, представив дотеперішні напрацювання цієї Робочої групи. Її учасники звертають увагу, зокрема, на необхідність продовжувати усі цінні напрацювання і поглиблювати досвід, здобутий в ході реалізації Програми «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом» (2011–2019 роки).

Для кращого аналізу всього позитивного і цінного, що дотепер було досягнуто в межах згаданої Програми, а також задля отримання пропозицій та думок для подальшого діяння, Робоча група здійснила опитування представників духовенства і мирян УГКЦ з різних частин світу. Учасники онлайн-зустрічей погодилися продовжити процес такого слухання духовенства і мирян в своїх єпархіях, щоб залучити до душпастирського планування якомога ширше коло активних вірян в Україні та на поселеннях.

Соціальне служіння під час пандемії

Іншою темою, над якою застановлялися владики під час першої синодальної онлайн-конференції, була тема соціального служіння Української Греко-Католицької Церкви. Ця тема набирає особливої ваги під сучасну пору, коли, до існуючих впродовж останніх років проблем та труднощів в Україні і у світі, додалася криза, пов’язана з пандемією коронавірусу. В умовах, коли значна частина суспільств зазнає різкого зубожіння, покликанням Церкви є не лише посилена молитва за подолання цього лиха на медичному та соціально-економічному рівнях, але й надання посильної допомоги найбільш уразливим верствам населення всюди там, де діє УГКЦ.

Владики були одностайні в тому, що християнська любов і соціальне служіння ближньому — дияконія — як практичний її вияв, мають огортати кожну знедолену і потребуючу людину, незалежно від расової, конфесійної чи національної приналежності. Найближчим часом Синодальні Отці випрацьовуватимуть практичні пропозиції соціальних ініціатив, які Церква могла б реалізувати на різних рівнях, щоб щораз краще нести поміч людям, які переживають духовні, психологічні і матеріальні труднощі. Владики підкреслювали важливість особистого свідчення про духа євангельського убожества у житті кожного члена Церкви, коли на першому місці стоїть не прагнення власного матеріяльного збагачення будь-якою ціною, але щире бажання послужити ближньому у дусі Христової любови, солідарності і милосердя.

Людина у центрі турботи Церкви

Учасники зустрічей наголошували на тому, що в центрі турботи Церкви завжди була і має надалі залишитися людина у всіх вимірах її буття — духовному, психологічному і фізичному. Гріх, як рівно ж досвід насилля, війни і несправедливості завдають глибоких ран і травм людській істоті, тому завданням Церкви у всі часи є нести зцілення людині та супроводжувати її на шляху до повноти життя у Господі. То ж Синодальні Отці звернули увагу у своїх дискусіях на різноманітні загрози, присутні у сучасному світі, які принижують гідність людини, позбавляють чи обмежують її у фундаментальних правах і свободах.

 

 

З іншого боку було стверджено, що новітній досвід душпастирства в умовах пандемії виявив суттєву роль, яку відіграє для релігійного виховання християнська сім’я і родина. Тому в фокусі особливої душпастирської уваги повинна перебувати в найближчі роки сім’я, родина і дорослі віряни, які формують зі своїми найближчими «Домашню Церкву» як здорову основу Церкви і суспільства.

Наступного тижня онлайн-зустрічі членів Синоду Єпископів УГКЦ продовжаться. Тим разом з Предстоятелем УГКЦ будуть спілкуватися владики, які виконують своє служіння в країнах Центральної та Західної Європи.