Україна: Багатьох сурогатних дітей не забрали через пандемію. Інкубатори дітей, як товару?

Центр репродукції людей – так рекламує свої послуги Клініка BioTexCom у Києві. Рекламні тексти в каталогах заохочують купувати собі дитину за доступною ціною – лише 9 900 євро за штуку. Пропозиція має бути найкращою і найдешевшою у світі, а діти першої якості.

У каталогах ви можете побачити безліч фотографій прекрасних усміхнених та білошкірих (!) немовлят.
Ця практика не заборонена в Україні, а тому вона процвітає вже багато років. Найнята (чужа) мати, так звана сурогатка, за гроші піддається процедурі імплантування дитини зачатої in vitro. Вона повинна їїї виносити, народити і віддати без жодних дискусій. Сурогатка не може дитину залишити собі, бо вона не вважається мамою, хоча вона носила дитину 9 місяців. Все гарантується контрактом і ретельно охороняється найманими висококваліфікованими юристами.

Дітей віддають замовнику через декілька днів після народження і найчастіше їх вивозять за кордон. Пандемія коронавірусу заважає подорожувати, кордони закриті, рейси літаків скасовуються. Закуплених дітей не забрали і невідомо, що з ними робити. Можливо, незабаром з’явиться нова пропозиція для покупців: продаж?

Гжегож Ґурни пише: – Награні записи з готелю «Венеція» в Києві справляють шокуюче враження – 46 ліжечок із плачучими немовлятками. Це невідібраний товар з клініки BioTexCom. Це діти від сурогації, замовлені у бідних Українок багатими людьми з західних країн за посередництвом агенцій сурогатного материнства. Закриття кордонів через пандемію коронавірусу означає, що покупці не приїжджають по замовлений “товар”;

..Україна сьогодні є європейським лідером у галузі сурогатства. Матка в оренду коштує в Україні значно дешевше, ніж в інших країнах світу і одержувач має гарантію, що товар буде білим – білошкірим. Цей напрямок особливо популярний для гомосексуальних пар – замовляти та усиновляти потомство в Україні. Для них це найпростіший спосіб отримати дитину без будь-якого контролю та обмежень.

Традиційне усиновлення у багатьох країнах уже є юридично захищеним та контрольованим і підлягає багатьом обмеженням. Приблизно зараз в Україні чекають на відібрання понад 500 дітей, які народилися після закриття кордонів. Невідомо, що з ними робити? Зберігання не відібраних “дітей-товарів” – це велика вартість, і немає гарантії, що через деякий час, коли ці діти підростуть, замовник їх взагалі забере.

Пандемія коронавірусу виявила багато патологій у сучасному світі. Один з них – феномен сурогатності, тобто трактування людей як товару, який можна замовити, виготовити та продати.

Однак, що робити, якщо покупець не відбирає замовлений товар ? Відправляти на склад? Як надовго? А якщо покупець подає скаргу, що він відмовляється від покупки, оскільки термін дії товару закінчився? – зазначає Ґжегож Ґурни. І додає: – У сучасних інкубаторах лежать сотні новонароджених, позбавлених після народження материнського дотику, батьківського тепла, самовідданої турботи, одним словом: любові. Ці дітки трактуються як предмети, єдиною цінністю яких є ціна, яку можна отримати за них

.Кілька місяців тому Індія ввела обмеження на оренду сурогатних жінок. Це процвітаючий міжнародний бізнес, який використовує найбідніших жінок у найскладніших ситуаціях і, заставляє ставитися до дитини як до товару, не захищаючи цей товар.

Коронавірусна епідемія виявила справжнє обличчя цієї сучасної торгівлі дітьми. Настав час українській владі розібратися в ситуації на користь українських жінок та цих упредметованих дітей.

Настав час ввести закон про захист та заборону винаймати сурогатних матерів.