В українській парафії Свв. Сергія і Вакха в Римі відбулися великопосні реколекції

Впродовж трьох днів, з 7 по 10 квітня 2016 року, в четвер, суботу і неділю, парафіяни храму Свв. Сергія і Вакха мали нагоду взяти участь у духовних вправах, які цього року провів ієромонах Роберт Лисейко, ЧСВВ.

Лейтмотивом цьогорічних реколекцій була тема милосердя, вибрана проповідником невипадково, адже цей рік проголошений в Католицькій Церкві Роком милосердя.

Під час першої науки, яка була виголошена в день Благовіщення Пресвятої Богородиці, у четвер, 7 квітня, реколектант застановився над темою терпіння в житті людини та присутністю Божого милосердя в житті терплячого, наголосивши, що Господь Бог милосердний не тому, що звільняє людину від терпіння, а тому, що супроводжує в часі терпіння і таким чином робить її більш чутливою на Його присутність, робить її сильнішою та вчить бути співчутливою.

У суботу, 9 квітня, проповідник виголосив другу реколекційну науку. У часі цієї зустрічі о. Роберт наголосив на важливості вміння в повсякденному житті зауважувати доброго і милосердного Бога, Який діє через інших осіб: «Зазвичай Бог приходить до нас через інших людей і через інших людей приносить в наше життя потіху і радість. Бог – милосердний, бо приймає грішника так само, як і праведника. Бог – дуже милосердний, бо відпускає нам наші гріхи, і приймає нас навіть після найбільшого гріха, і виявляє до нас Своє милосердя, посилаючи в наше життя добрих людей, і виявляє Своє милосердя супроти інших, посилаючи в їхнє життя також і нас», – зауважив отець-реколектант.

У неділю, 10 квітня, о. Роберт звернувся до присутніх на Божественній Літургії з третьою реколекційною наукою, в часі якої застановився над євангельським уривком, який читається в четверту неділю Великого посту (Мк 9, 17-31) і розповідає про оздоровлення Христом глухонімого одержимого, якого не змогли зцілити апостоли. Реколектант наголосив на важливості посту та молитви, а також здорової мотивації для цих практик християнського життя. Важливо постити і молитися не зі страху бути покараним, а з любові до Бога, бо піст і молитва зближують нас з Господом, дозволяють нам зрозуміти Божу дію в нашому житті, збагнути, що, можливо, Господь нам не дає того, про що зараз просимо, саме тому, що це для нас зараз некорисне чи є другорядним. Спокій і тиша молитви та посту допомагають усвідомити те, що є справді пріоритетним.

Цьогорічні великопосні реколекції завершилися недільного вечора останньою, четвертою наукою. У часі своєї проповіді отець-реколектант наголосив на важливості росту любові до ближнього за посередництвом посту та молитви, адже багато часу, присвяченого молитві, чи суворий піст не є способом відкуплення від Божого гніву чи способом сподобатися Богові, а способом ставати кращим.

На завершення реколекцій о. Роберт провів катехитично-духовну зустріч з парафіяльною молоддю.