В Ужгороді два роки триває молитва чоловіків у центрі міста

8 березня виповнилося два роки як ужгородські парафіяни, а саме чоловіки братства святого Йосифа, стають щовівторка духовним фронтом захисту для нашої неньки України. Більш того долучаються жінки, діти, цілі сім’ї та пересічні люди міста.

На площі біля храму святого Георгія в Ужгороді з могутньої зброєю проти зла – зі святим розарієм щотижня лунає спільна молитва за мир, за закінчення війни, за тих, хто нас боронить фізично на фронті.

«Для мене «Рота» – це вклад в нашу перемогу, це засвідчення моєї віри. Розарієва рота дає надію, бо коли я бачу скільки людей моляться за наших воїнів, за нашу державу то розумію, що Бог є з нами», – каже Роман, студент, котрий є одним з учасників молитви.

Є такі, хто постійно бере участь у цій молитві, хтось – час від часу. Долаючи неохоту, страх, зніяковілість, холод, важливі справи, після напруженого робочого дня, роботи, школи приходили та приходять, щоб разом з‘єднатись у розарієвій молитві. Поміж учасниками завжди помітна постать священника – це отець Генрих Яворський, місцевий вікарій. Теж неодноразово приєднувався ужгородський настоятель отець Мирон Петенко.

«Неймовірні речі відбуваються з нами, коли ми не через силу, не через «бо треба», а завдяки Богу Всевишньому, через своє переконане і свідоме бажання стаємо на коліна перед Його славою, перед Його мудрістю, Його милосердям і у покорі… Переконаний, що саме так відкриваємо Йому свої серця, і благаємо, щоб Він змилувався над багатостраждальним українським людом, над тими воїнами, які вже віддали своє життя заради життя своїх близьких та своїх рідних – за свою Україну.

Стояти кожного вівторка о 19 годині на «хресті» – в центрі міста Ужгорода, де поруч зігрівають рідні стіни костелу св. Георгія: у дощ, у сніг, у мороз, у спеку… Ніхто з нас і не уявляє собі цього по іншому, і не хочемо уявляти, бо саме через нас, за наші гріхи Бог віддав Свого найулюбленішого Сина, щоб ми жили вічно… Ми можемо жити вічно, якщо відмовимось від брехні, від зла в ім’я Правди, Свободи, Любові, Віри в Єдиного Господа Бога нашого Ісуса Христа, якщо зможемо навернутись без жодних сумнівів, вагань та страху, віруючи тільки в єдиного Бога, який є нашим люблячим Батьком, і знає що ми потребуємо.. Господь випробовує нас щоденно, хоче побачити серед наших безкінечних гріхів бодай невеличке Своє відображення, бо воно є у нас, бо ми створенні на Його подобу і образ…

Перемога, вільна країна…? А скільки людей й далі проклинають своїх ворогів, кривдників, і не задумуються, що чинять, а скільки далі українців живе у неправді гріха? Просимо тебе Боже, відкрий серця наших братів та сестер, щоб припинили проклинати, щоб молились Тобі як за себе, так і за своїх ворогів. Наша невеличка, але постійна і віруюча Розарієва рота, яку підтримують все більше і більше християн, з Божою допомогою та благословенням продовжуватиме молитву, скільки це буде потрібно. Молитва ніколи не повинна припинятись, подяка Богу повинна лунати постійно з наших вуст», – розповідає ужгородець Андрій, учасник Розарієвої роти.