Ватиканський дипломат про захист від ядерної загрози

Як християни, ми повинні ходити дорогами миру та зміцнювати переконаність громадської думки в тому, що захиститися від ядерної загрози можливо лише повним знищенням ядерного озброєння. На цьому наголосив архиєпископ Сільвано Томазі, колишній представник Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, спілкуючись з нашою колегою Ґабріеллою Черазо в річницю вибуху атомної бомби в Нагасакі в Японії.

«Цікавим є той факт, – сказав ватиканський дипломат, – що кілька тижнів тому 123 країни підписали конвенцію про повну заборону ядерної зброї. Отож, з одного боку ми прямуємо до дедалі чіткішого усвідомлення, але з іншого, на жаль, є свідками того, що країни, які мають ядерну зброю, бажають її зберегти, а ще інші намагають й надалі розвивати такі військові технології. Ми, як християни, повинні ходити дорогами миру та посилювати виховання та громадську культуру. Аби бути в безпеці від ядерних загроз необхідно, аби жодна країна їх не мала і щоб було знайдено конструктивну та надійну альтернативу».

У цьому контексті журналіст зауважила, що саме 9 серпня 1945 року було скинуто атомну бомбу на Нагасакі. «Минуло багато часу і громадська думка вважає, що ядерна війна вже не можлива, адже призведе до повного знищення. Чи Ви вважаєте, шо можемо бути спокійними?» – запитала вона.

«Серйозність та загрозливість цього засобу полягає в тому, що він без різниці вражає як військові, так і цивільні об’єкти. А тому жодним чином він не є прийнятним. Але досі існують люди, які вважають застосування ядерної зброї можливим. Ми повинні оновити формування суспільної думки, допомагаючи їй усвідомити серйозність ситуації, пов’язаної з конкретною можливістю застосування ядерної зброї», – наголосив архиєпископ Томазі, а відповідаючи на запитання про те, що слід чинити, сказав:

«Посадити за стіл переговорів людей з радикально протилежною ментальністю та з діаметрально протиставними політичними цілями дуже важко, але ми не повинні переставати чинити спроби ступити на шлях діалогу шляхом союзів і переконування, вчинити ці країни учасниками користей, що випливають з міжнародної торгівлі, створюючи можливості для конкретного розвитку задля добра їхніх народів, даючи їм змогу почуватися конкретною частиною людського роду, аби вони не відчували потребу окопуватися за погрозами застосовувати силу».

«Вам відомо, чи Папа поінформований і чи слідкує за ситуацією в Азії?» – було останнє запитання, на що ватиканський дипломат відповів: «Думаю, що Святіший Отець слідкує за розвитком ситуації. Він чітко висловився не лише проти торгівлі зброєю, але й проти насильства, як засобу ведення переговорів. Він намагався, насамперед, переконати міжнародну спільноту в тому, щоб не зводити непотрібні бар’єри, але бути інклюзивною, знаходячи шляхи для запобігання застосуванню насильства».