Важкі питання: про долю тварин

Питання: Чи спасенні страждання тварин? Чи можна за них молитися?

Відповідь: Згідно з християнським віровченням, тільки людина наділена духовною, тобто нематеріальною душею. Саме тому людська особа може бути тільки ціллю, а не засобом. Тварини ж, згідно з біблійним Одкоровенням, створені для людини, щоби служити їй. І вони не наділені тим же достоїнством, яке має людина.

Людина створена за образом і подобою Бога. Бог, читаємо в Катехизмі Католицької Церкви, довірив тварин управлінню тому, кого Він створив на свій образ і подобу. Отже, використання тварин для їжі та одягу – законне. Їх можна приручати, щоби вони допомагали людині в роботі та відпочинку. Медичні та наукові експерименти на тваринах, що практикуються в розумних межах, морально прийняті, тому що вони служать для лікування та спасіння людського життя. І далі читаємо в Катехизмі, що піддавати тварин непотрібним стражданням і марнувати їхні життя – несумісно з людським достоїнством. Недостойно також витрачати на них засоби, які насамперед мали б полегшувати людські страждання. Можна любити тварин, вони не мають бути предметом почуттів, призначених тільки для людей.

Страждання тварин не мають тієї спасительної сили, якою наділені страждання людини. Людські страждання, пережиті в єдності з Христом, перетворюються в засоби любові та спасіння, тоді як страждання тварин не можуть бути відкупительними. Разом з тим, їх не можна назвати беззмістовними. Страждання тварин, це для людини постійне нагадування про драматичні наслідки її гріха. Як випливає із Святого Письма, у стані, який перебував первородному гріху, жодна тварина не харчувалася плоттю інших тварин. Умиротвореність земного раю охоплювала і тварин. Тільки після первородного гріха, точніше після потопу, Бог дає людині всіх звірів для їжі. Страждання тварин могли з’явитися після первородного гріха. Адама поставив Бог володарем усього творіння. Усе підкорялося йому і все перебувало в мирі та гармонії. Гріх порушив цю гармонію і вся світобудова вийшла з послуху Адамові. Земля почала чинити опір його праці, тварини збунтувалися проти нього і одне проти одного. Таким чином, страждання тварин для людини – це нагадування про її гріх, це заклик не ображати Бога і заклик до покаяння.

Згадаймо також про старозавітні жертвоприношення тварин у храмі. Вони були прообразом Христової жертви. І так само страждання тварин викликають бажання відкуплення, якого, за словами апостола Павла, очікує все творіння. Ми покликані дивитися на світобудову, на природу як реальність, зранену гріхом, але, які і раніше, сповнену Божественною славою.

Чи можна молитися за тварин? З давніх-давне люди, які жили в сільській місцевості, молилися за благополуччя домашніх тварин. Існує звичай благословляти тварин і сьогодні на деякі свята, наприклад на свято Антонія Великого в січні, здійснюють особливий обряд благословення тварин. Звучить така молитва: «Ці тварини отримують Твоє благословення, Господи. Нехай через нього вони будуть збережені у плоті та за заступництвом св. Антонія будуть позбавлені від усякого зла». Бачимо, що ці молитви зовсім не такі, які моляться за людей. Ми молимося за те, щоби тварини були збережені у плоті. У випадку людей ми можемо молитися за їхнє навернення, покаяння, за їхню святість, за те, щоби вони насолоджувалися вічною єдністю з Богом в раю. Як пояснив у 2008 р. Папа Бенедикт XVI, говорячи про повноту життя, отриману в хрещенні, для інших творінь, не покликаних до вічності, смерть означає лише кінець земного існування. Не маючи властивості трансцендентності, що виходить за межі матеріального існування, тварини не покликані до вічності. Водночас, згідно з Томою Аквінським, в замислах Бога тварини і снують вічно. Це існування з задумі Божому перевершує земне існування.

Молитва за тварин є, все ж таки, молитвою за благо людини, адже завдяки тваринам люди можуть прославляти Бога, а також вони можуть використовувати тварин для своїх потреб. Цю молитву моляться для того, щоби люди за посередництвом тварин могли прославляти Бога і дякувати Йому.