Важкі питання. Як Католицька Церква ставиться до піонерів і комсомольців?

ПИТАННЯ: Як КЦ відноситься до піонерів і комсомольців? Чи може католик належати до таких організацій? А якщо колись був піонером, то чи треба сповідатися?

ВІДПОВІДЬ: Піонерська і комсомольська організації засновані на комуністичній ідеології, яку Церква неодноразово засуджувала (наприклад, в енцикліці Пія XI «Divini Redemptoris»). У законах піонерської організації йдеться, що піонер рівняється на комуніста. Комунізм несумісний з вірою хоча б тому, що він має на увазі атеїзм. Піонери і комсомольці «сповідують» марксизм-ленінізм, що включає в себе радикальне заперечення Бога, духовності, релігії. За допомогою атеїстичного виховання дітей і молоді, яке і здійснювалося головним чином в піонерській і комсомольській організаціях, компартія прагнула викорінити всяку релігійну свідомість, про що і згадує Папа Пій XI, називаючи комунізм «мерзенною доктриною», що суперечить природному праву.
Раніше Лев XIII в енцикліці «Quod apostolici muneris» називав комунізм «руйнівною чумою, яка, зачіпає кістковий мозок людського суспільства, що може призвести його до краху».

Зрозуміло, католик не може належати до цих організацій. Якщо ж мова йде про радянські часи, коли дітей практично примушували вступати в піонерську організацію, та ще й робили це під виглядом нагороди за гарне навчання і поведінку, то важко говорити про особисту моральну відповідальність дитини за цей вибір. Крім того, і це особливо стосується останніх років масового вступу дітей та юнацтва в комуністичні організації, приналежність до них часто пропагувалася як прилучення до певної системи цінностей, що включає взаємодопомогу, дисципліну, дружбу і т.д .. Немає сумніву в несумісності віри і приналежності до комуністичних організацій, але що стосується сповіді, то необхідний іспит сумління, щоб визначити, наскільки наш вибір, вибір радянської дитини, був самостійним і усвідомленим.