Вберегти серце насправді легко – лікар-кардіолог Центру св. Луки

Серцево-судинні захворювання вже називають неінфекційною епідемією ХХІ століття. Щороку у лікарів-кардіологів збільшується кількість пацієнтів, а проблеми із серцем мають навіть молоді люди.

Правилами та порадами щодо попередження, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, якими повинні скористатися жителі Прикарпаття, поділилася з нами лікар-кардіолог Лікувально-діагностичного центру св. Луки Марта Савич.

Пані Марто, розкажіть, як розпочалася Ваша історія. Що стало поштовхом до вибору медицини як основної справи життя?

У мене в родині медиків не було. В школі, де я навчалася, були організовані так звані, «санпости». Спочатку я туди ходила добровільно-примусово. З часом мені ті заняття почали дуже подобатися. Нас вчили надавати першу невідкладну допомогу, робити перев’язки тощо. Мені це вдавалось. З нашим санпостом ми навіть стали призерами обласних змагань. Власне, десь тоді і вирішила, що хочу бути лікарем. Мені імпонувала думка, що таким чином зможу допомагати людям. Вдало вступила до вишу і справді полюбила свою справу.

Як Ви обрали собі спеціалізацію?

Загалом є така практика – діти медиків, які вступають до медуніверситету, вже більш-менш знають за якою спеціалізацією хочуть працювати після його закінчення. Інколи вони обирають зовсім не те що батьки, адже навчаючись, дізнаються якою є та чи інша спеціалізація. У мене ж такого не було – я просто навчалася. І у мене було кілька предметів, які подобалися більше. Скажу, що бути кардіологом, одразу після закінчення університету ніхто не може. Спершу – загальна терапія, а далі вже вузька спеціалізація. Мені дуже подобалась кардіологія (ще в університеті).

Оскільки я навчалася на, так званому, державному замовленні, то після закінчення вишу змушена була 5 років працювати терапевтом в одному з районів. Так мене спровадила держава (сміється). Далі у мене з’явилася змога спробувати себе як кардіолог. Отже, вдячна Богові, що так воно й сталося.

Що спонукало Вас прийти працювати в Лікувально-діагностичний центр святого Луки?

Що спонукало мене до праці у Клініці св. Луки? По-перше, це зовсім інша робота – більше поліклінічна, що дає змогу розвиватись, як спеціалісту. По-друге, тут справді висококласна апаратура, тут є на чому працювати. Пацієнт, прийшовши на прийом до кардіолога, може відразу в одному кабінеті зробити ЕКГ, при потребі ЕХО серця, добовий моніторинг артеріального тиску та здати всі необхіднів аналізи у сусідньому кабінеті, що дуже зручно, як для пацієнта так і для лікаря. Тож хворий, який звернувся до мене, може отримати весь спектр послуг.

Найважливіше те, що Архієпархія намагається допомагати людям з різних соціальних верств, які часто не в змозі самі сплатити чи пройти медогляд в іншому приватному закладі. Це те, заради чого я обирала фах лікаря – допомагати іншим. Наскільки я знаю, Церква не дуже це демонструє, але кожного місяця ми надаємо послуги безкоштовно або на пільгових засадах.

Чим Центр св. Луки відрізняється від інших медзакладів нашого міста?

Насправді Центр св. Луки відрізняється абсолютно від усіх медичних закладів, я б навіть сказала області, перш за все – харизмою. Пацієнти самі зізнаються, що переступаючи поріг нашого закладу, вони наче потрапляють в інший вимір – тепла та домашнього затишку. Тут кожен дуже серйозно ставиться до своєї роботи. В Клініці надзвичайно чисто – що також важливо для наших відвідувачів. Окрім того і це дуже зручно, що маємо чітко виділений час на кожного пацієнта – це світова практика і вона дієва. Але головна відмінність від інших закладів – це устаткування. Модерні, передові технології, які вже сьогодні є у нас, дозволяють набагато швидше і краще обстежити пацієнта, а також часто попередити виникнення дуже серйозних ускладнень і їх наслідків.

Ще однією відмінністю є колектив. Те в якому середовищі працює лікар, значною мірою впливає на його роботу. Я мушу зізнатись, що як в Обласній лікарні, так і тут – маю чудовий колектив. До слова, він тут є сталий, тобто немає цієї, часто притаманної приватним закладам, плинності кадрів, а це, як відомо, є показником відповідного ставлення керівництва і до своїх підлеглих, і до справи, яку вони виконують.

А яким чином Ви, як лікар-кардіолог, пропагуєте необхідність здорового способу життя?

Щодо мене, то я абсолютно не палю і не вживаю алкоголю. Намагаюся помірно займатися спортом, на скільки вдається, бо ж у часі також дуже обмежена. Окрім того, все, що рекомендую хворим теж намагаюся робити сама. Тому що напевно, якщо пацієнт прийде до не дуже здорового лікаря (сміється)… то матиме певний сумнів щодо доцільності лікування у нього. Власний приклад є надзвичайно промовистим і викликає у людей набагато більше довір’я.

Чому серцево-судинні захворювання називають неінфекційною епідемією ХХІ століття?

На мою думку, тому, що станом на сьогодні, ці захворювання займають перше місце в усіх країнах світу, крім слаборозвинених, за смертністю. Щороку людство робить кроки до збільшення тривалості життя, відповідно кількість серцево-судинних захворювань збільшується, оскільки люди похилого віку до них більш схильні. Молодь, на жаль, також має проблеми. Це пов’язано з ритмом життя, ненормованим графіком, нездоровим харчуванням, низькою фізичною активністю…

Хто в першу чергу потрапляє у групу ризику людей із серцево-судинними захворюваннями?

Перш за все, варто пам’ятати – захворювання є генетично зумовлені та набуті, що виникають внаслідок способу життя самої людини. В середньому, генетична схильність (вроджені) тільки на 20%-30% впливає на наше здоров’я. А спосіб життя відіграє ключову роль.

Хто належить до групи ризику? Перш за все це люди, які ведуть неправильний спосіб життя – палять, мають стресову роботу та ненормований робочий день, вживають неправильну їжу, алкоголь та мало рухаються. Це таке найширше коло.

Окрім того, в групу ризику потрапляють ті люди, які надмірно працюють фізично. Також деякі спортсмени, до прикладу, важкоатлети. Люди з надлишковою масою тіла також ризикують отримати серцево-судинні захворювання.

Окремою групою пацієнтів є люди із захворюваннями, що зумовлюють високі ризик серцево-судинних подій. До них належаль артеріальна гіпертензія, високий рівень холестерину в крові, цукровий діабет, захворювання периферичних судин та інших. Всі ці фактори посилюють ймовірність виникненню ішемічної хвороби серця, інфарктів, інсультів, різних аритмій. Звісно ж, до цього також додаємо генетичну схильність.

Зазвичай більшість людей, у яких виникають болі в ділянці серця, не поспішають до лікаря. Пані Марто, у яких ситуаціях варто звертатися за допомогою до фахівця?

Потрібно розрізнити, коли є необхідність чим швидше звернутись до поліклінічного кардіолога, а коли негайно викликати швидку. До кардіолога необхідно звернутися, коли біль за грудиною чи в ділянці серця виникає у вигляді стискаючих болей, носить хвилеподібний характер (то стискає, то відпускає), виникає на фоні фізичного чи емоційного навантаження. Може віддати в міжлопаткову ділянку, ліву руку, іноді нижню щелепу. Але не є тривалим і зникає в спокої, тоді варто чим швидше іти до кардіолога. Але коли біль стає інтенсивним, нестерпним, тривалим, тоді не зволікайте – негайно викликайте швидку допомогу, бо може статися інфаркт, який може спричинити смерть.

Які процедури ви проводите тут в Центрі св. Луки тим, хто звернувся по допомогу?

Фактично, тут ми можемо провести повний спектр обстеження. На прийом до кардіолога завжди бажано приходити зі «свіжою» кардіограмою. Пацієнт може її зробити у нашому кабінеті – одразу ж її розшифровуємо.

Також у нас є можливість зробити УЗД серця, добовий моніторинг тиску (для тих, хто хоче знати який у нього тиск протягом доби). Проводимо всі потрібні лабораторні дослідження крові: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні аналізи, аналіз на глюкозу. Крім того, ми можемо запропонувати людині пройти тредміл тест – це ЕКГ-проби з дозованим фізичним навантаженням. Він рекомендується тільки за порадою фахівця і у нас є змога його провести.

Пані Марто, порадьте, будь ласка, нашим читачам, як попередити виникнення серцево-судинних захворювань.

Для того, щоб попередити виникнення серцево-судинних захворювань потрібно – тепер це дуже модно і популярно – вести здоровий спосіб життя. Він складається з трьох таких складових:

Дотримання правильного харчування (не вживати надмірно жирної, смаженої, сильно соленої їжі), якщо м’ясо, то пісне, багато овочів, достатньо, але не забагато фруктів, достатня кількість питної води – щодня її потрібно вживати по 30-50 мл на 1 кг ідеальної ваги тіла.

Маємо вести активний спосіб життя. Займатися не те щоб спортом, але хоча б фізкультурою, яка людині до душі – це може бути банальна зарядка, плавання в басейні чи навіть пішки пройтися до роботи це вже позитивно. А взагалі, на день людина повинна робити хоча б 10 – 15 тисяч кроків. Сьогодні є спеціальні крокоміри, тому контролювати це не складає великих труднощів. Якщо є така можливість, дуже корисними є заняття в басейні, також можна практикувати легкий біг.

Дотримуватись режиму дня. Спати не менше 7-8 год, допізна не засиджуватись біля комп`ютера, не сприймати близько до серця негативну інформацію, робити добро іншим. Я щиро переконана, що вберегти своє серце здоровим насправді легко. Для цього необхідно просто щодня намагатися піклуватися про нього!

Розмовляв Володимир Лукашевський