ВДМ в Ріо’13: Проповідь Папи Франциска на Хресній Дорозі

Дорогі юні друзі!

Ми прийшли сюди, аби супроводжувати Ісуса на Його шляху смутку й любові, на Хресній дорозі, яка є одним із найбільш глибоких моментів Всесвітнього дня молоді.

Наприкінці Святого року Відкуплення блаженний папа Йоан Павло ІІ обрав довірити цей хрест вам, молоді люди, просячи вас «нести його по всьому світі як символ Христової любові до людства та звіщати кожному, що ми можемо знайти спасіння та відкуплення лише в смерті та Воскресінні Христа» (Звернення до молоді, 22 квітня 1984 р.). Відтоді хрест Всесвітнього дня молоді побував на кожному континенті та побачив розмаїття життєвих обставин людей. Можна сказати, що він «наситився» життєвими переживаннями безлічі молодих людей, які дивилися на нього та несли його. Ніхто не може приступити до Ісусового хреста або торкнутися його, не лишивши чогось від себе та не привнісши частинку Ісусового хреста у своє власне життя. У мене є три питання, які, сподіваюся, цього вечора знайдуть відгук у ваших серцях, коли ви будете йти поряд з Ісусом. Дорога бразильська молоде, що ти вклала в цей хрест, поки він протягом двох останніх років подорожував по твоїй великій країні? Що залишив у кожному з вас хрест Ісуса? І нарешті, чого навчає нас цей хрест?

1.За давнім римським переказом, святий Петро, тікаючи з міста від переслідувань Нерона, побачив Ісуса, який прямував у протилежному напрямку, тобто до міста, та запитав Його з подивом: «Господи, куди Ти йдеш?» На це Ісус відповів: «Я йду до Рима, щоби Мене ще раз розіп’яли». У ту мить Петро збагнув, що повинен відважно слідувати за Господом аж до самого кінця. Проте він також усвідомив, що ніколи не буде самим у своїй мандрівці; Ісус, який полюбив його аж до смерті на хресті, завжди перебуватиме поряд із ним. Ісус зі своїм хрестом завжди нас супроводжує та бере на себе наші страхи, клопоти та страждання, навіть найглибші й найболючіші з них. Через свій хрест Ісус єднається з мовчанням жертв насильства, з тими, хто вже не має сил, щоби здійняти крик, особливо з невинними та беззахисними. Через свій хрест Він єднається з сім’ями, які переживають важкі миті, з тими, хто оплакує втрату своїх дітей чи страждає, бачачи, як вони падають жертвами примарного раю, що його обіцяють, наприклад, наркотики. На хресті Ісус єднається з кожною людиною, що страждає від голоду у світі, де щодня харчі викидають тоннами. На хресті Ісус єднається з тими, кого переслідують через релігію, переконання чи просто через колір шкіри. На хресті Ісус єднається з великою кількістю молоді, яка втратила віру в політичні інститути, бо вона бачить в них лише егоїзм та корупцію. Він єднається з тими молодими людьми, які втратили віру в Церкву чи навіть у Бога через негідне свідчення християн та служителів Євангелія. Хрест Ісуса Христа бере на себе всі страждання та гріхи людства, включно з вашими. Ісус приймає все це з відкритими обіймами, беручи на свої плечі наші хрести зі словами: «Будьте відважні! Ви несете свій хрест не самі! Я несу його разом із вами. Я переміг смерть та прийшов дати вам надію, обдарувати вас життям» (пор. Йн 3, 16).

2.Отож ми можемо відповісти на друге питання: що дав хрест тим, хто його споглядав чи торкався? Що він залишив по собі в кожному з нас? Він дає нам скарб, якого ніхто не в змозі нам дати: упевненість у непорушній любові, що її Бог має до всіх нас. Ця любов настільки велика, що проникає в наш гріх та прощає його, входить у наше страждання і надає сил, аби його витерпіти. Це любов, яка проникає у смерть, аби перемогти її та спасти нас. Хрест Ісуса Христа містить у собі всю любов Божу та Його безмірне милосердя. Ця любов, у яку ми можемо вкласти всю нашу довіру, у яку ми можемо вірити. Дорогі молоді люди, довірмося Ісусу, віддаймо Йому себе цілковито (пор. Lumen Fidei, 16)! Ми можемо знайти спасіння та відкуплення лише у розіп’ятому і воскреслому Христі. Із Ним зло, страждання та смерть більше вже не мають вирішального слова, адже Ісус дає нам надію та життя: Він перемінив хрест зі знаряддя ненависті, поразки та смерті на знак любові, перемоги і життя.

Спершу Бразилія називалася «Земля Святого Хреста». П’ять століть тому Хрест Ісуса Христа принесли не лише на береги цієї країни, а й також в історію, серця і життя народу Бразилії і не тільки. Ми відчуваємо, що страждальний Христос поряд із нами, Він один із нас та розділяє з нами наш шлях навіть до самого кінця. У нашому житті немає такого хреста, ані малого, ані великого, якого б Господь не розділив із нами.

3.Однак хрест Ісуса Христа заохочує нас також дозволити Господу вселити в нас Його любов, навчаючи нас завжди дивитися на інших з милосердям і ніжністю, особливо на тих, хто страждає, потребує допомоги, слова розради чи конкретної дії, що вимагає від нас вийти з поля своїх зацікавлень назустріч цим людям та простягнути їм руку. Як багато людей супроводжували Ісуса на його шляху до Голгофи: Пилат, Симон Киринеянин, Марія, жінки… Іноді ми можемо бути, як Пилат, якому забракло мужності піти проти течії та врятувати життя Ісусу, натомість він омив руки. Дорогі друзі, хрест Ісуса Христа вчить нас бути, як Симон Киринеянин, який допоміг Ісусові нести ту важку деревину; він навчає нас бути, як Марія й ті інші жінки, які не побоялися з любов’ю та ніжністю супроводжувати Ісуса на всьому Його шляху, до самого кінця. А ви? На кого ви схожі? На Пилата? На Симона? На Марію?

Дорогі друзі, принесімо до Ісусового хреста наші радості, страждання та помилки. Там ми знайдемо Серце, яке відкрите для нас та розуміє нас, прощає нас, любить та закликає нести цю любов у нашому житті, любити тою самою любов’ю кожну людину, усіх братів і сестер. Амінь.

Переклала Наталія Лисак

Джерело: Католицький медіа-центр