Від конфлікту до спільності. Папа Франциск про католицько-лютеранський діалог

«З глибокою вдячністю Господу Ісусові Христові дивлюся на численні кроки, здійснені у лютерансько-католицьких взаєминах протягом останніх десятиріч, і не лише в богословському діалозі, а й через братерську співпрацю в різних душпастирських сферах, і, передовсім, у намаганні поступати в духовному екуменізмі», – сказав Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 21 жовтня 2013 р., делегації Всесвітньої Лютеранської Федерації та членів Лютерансько-католицької комісії в пошуках єдності.

За словами Глави Католицької Церкви, саме «духовний екуменізм» є «душею нашого шляху до повного сопричастя», що дозволяє нам вже тепер відчути хоч ще недосконалі його плоди, адже «мірою того, як ми смиренно наближаємося до духа Господа нашого Ісуса Христа, можемо бути впевненими в тому, що також наближаємося одні до одних, а мірою того, як проситимемо в Господа дару єдності, можемо бути певні, що Він візьме нас за руку та буде нашим провідником».

Святіший Отець пригадав про напрацювання діалогу, розпочатого 50 років тому, серед яких, приурочена 500-річчю Реформації праця згаданої комісії, яка називається «Від конфлікту до сопричастя. Лютерансько-католицька інтерпретація Реформації у 2017 році». На думку Папи, є дуже важливими зусилля, докладені для того, щоб в дусі діалогу спільно розглянути історичні обставини Реформації, її наслідків, як також відповідей на неї,. «Католики та лютерани, – додав він, – можуть просити пробачення за зло, вчинене одні однім, як також за провини, вчинені перед Богом, а також разом втішатися прагненням єдності, яке Господь пробудив у наших серцях, дозволяючи нам дивитися вперед поглядом, сповненим надії».

Папа висловив впевненість у тому, що «у світлі шляху, пройденого протягом цих десятиріч», підтримувані Божою благодаттю, католики та лютерани зуміють далі вести шлях діалогу, підіймаючи також «фундаментальні теми», враховуючи і розбіжності, які стосуються моральної та антропологічної сфери. «Очевидно, не бракує і не бракуватиме труднощів, вони вимагатимуть ще більшої терпеливості, діалогу, взаємного розуміння, але не лякаймося! Ми добре знаємо, як неодноразово нам пригадував Бенедикт XVI, що єдність не є, перш усього, плодом наших зусиль, але дії Святого Духа, Якому слід відкрити наші серця», – підсумував Святіший Отець.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va