Відбулась Літня Соціально-Пасторальна Академія для семінаристів у Польщі та Німеччині

В днях з 11 по 26 серпня 2013 року в Польщі та Німеччині для семінаристів з Центральної та Східної Європи проходила Літня Соціально-Пасторальна Академія під назвою «Дай своє серце Церкві в Європі». Девіз Академії «Знайомство з минулим формує майбутнє. Місця пам’яті у європейському діалозі». Представником УГКЦ та активним учасником цьогорічної Академії був Ярослав Заричанський, секретар-референт Комісії УГКЦ «Справедливість і мир».

Академія проходила в особливих місцях, таких як Равенсбрюк, Заксенхаузен, Бухенвальд і Дахау та була спрямованою на створення поглядів і переконань, що християнські ідеї, християнська етика та християнська історія мають багато спільного у проектуванні та будівництві Європи, заснованої на міцному фундаменті. На початку до учасників цьогорічної Академії – семінаристів з Польщі, Білорусії та України з вітальним словом звернувся єпископ дієцезії міста Ломжі (Польща) – Януш Степновський. Він висловив надію на те, що результатом цьогорічної Соціально-Пасторальної Академії буде цілісна християнська формація майбутніх священиків у світлі соціальної доктрини Церкви: «Бажаю вам протягом цього навчання здобути необхідні орієнтири для подальшої вашої суспільної діяльності. Здобувши потрібні ґрунтовні знання соціальної доктрини Церкви зуміти цю доктринальну спадщину належним чином поширювати та втілювати в конкретні дії».

Протягом навчання надзвичайно цікавими та корисними були лекції-семінари для учасників академії, що їх проводив ієромонах Кшиштоф Кралька (SAC), котрий є засновником та директором Палотинської школи нової євангелізації. Семінаристи мали нагоду не лише послухати конференції на теми: «Бог є любов», «Гріховність людини», «Ісус є Спасителем», «Віра і покаяння», «Духовна боротьба», «Церковна спільнота та її завдання», але і почути практичні відповіді на питання, що заторкують тематику «нової євангелізації», її роль та основні методи. «Адже все, що робить Церква – має бути крізь призму Євангелізації, бо ціль Євангелізації є спасіння людини, а воно можливе лише тоді, коли людина уподібниться до Ісуса Христа. Євангелізована людина покликана через свої конкретні дії показувати свою віру, донести тим, котрі ще не пізнали Христа, що лише у Ньому є правда і визволення» – наголосив ієромонах Кшиштоф.

Відвідуючи значні та пам’ятні місця у рамках літньої Академії семінаристи мали змогу відвідати та наочно досліджувати концентраційні будівлі, блоки для ув’язнених, сторожові вежі, крематорії, газові камери та місця примусових робіт, зокрема у Равенсбрюк – концентраційний табір, який засновано з початком війни в 1939 році. Табір містив лише жінок: з дня його заснування до часу його звільнення радянськими військами тут було ув’язнено понад 123.000 жінок. Серед ув’язнених були і військовополонені, як, наприклад, радянські медсестри Червоного Хреста, захоплені на полі бою, але більшість — це цивільні. Усіх ув’язнено без попереднього суду — і 90 % були з антинацистських країн-союзників. Тож протягом кількох днів перебування у музеї памʼяті Равенсбрюк учасники Академії за допомогою працівників меморіалу та історичних матеріалів, готували презентації, семінари та доповіді на теми: «Ванда Полтавська – живий свідок знущань над жінками», «Види примусової праці в концентраційних таборах», «Доля вʼязнів Равенсбрюк», «Мої спогади про табір – Міхаліна Вознякова», «Система медичних експериментів над полоненими». Робота в групах була організована таким чином, що для диспозиції семінаристів були архіви, бібліотека, відео та фотоматеріали, якими можна було користуватись створюючи презентації та доповіді. Також періодично відбувались покази та обговорення фільмів, зокрема «Список Шиндлера» Стівена Спілберга, «Унікальний досвід» – фільм про заснування та основні напрямки діяльності Лицарів Колумба, «Жінки Равенсбрюк», де за основу фільму взято правдиві свідчення жінок учасниць (полонених) у концентраційному таборі.

Подібним чином для учасників Академії було організоване навчання і у інших місцях, зокрема у Меморіал-музей концтабору – Дахау, Захценгаус тощо. Там, на основі екскурсій по табору, семінарів, доповідей професорів та істориків, семінаристи дізнавались історію двадцятого століття, політичний режим насильства та його наслідки в Європі. В ході дискусій учасниками академії було обговорено ряд тем, зокрема проблематика допомоги у подоланні травми і повернення до повсякденного життя колишніх вʼязнів концтаборів.

Обговорення є чимось що допомагає сучасній людині творити діалог з іншими, робити певні висновки, щоб не повторювати більше помилок, а вивчення історії минулого є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. Саме такого роду Соціально-Пасторальна Академія здатна формувати політичне сумління – необхідне, щоб приготувати християнина до здійснення політичної влади побудованої на християнських цінностях.

Інформаційна Служба Комісії УГКЦ Справеделивість і Мир