У Люрді відбулася Проща українців Західної Європи

Прочани почали прибувати у п’ятницю та мали нагоду помолитися Літургію у люрдському храмі УГКЦ. День завершився міжнародною процесією вервиці, підчас якої також лунала українська мова як у молитовному рецитуванні «Богородице Діво» так і у богородичних піснеспівах. Така ж процесія стала завершальним акордом суботнього дня прощі.

В суботу владика Борис Ґудзяк, єпарх єпархії св. Володимира Великого в Парижі, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі св. Бернадети у співслужінні з владикою Діонізієм Ляховичем, Апостольським Візитатором для українців у Італії. Окрім численного українського духовенства з різних країн Європи на Літургії був також присутній о. Андре Каб, ректор Люрдського Санктураію. У своій проповіді владика Борис, роздумуючи над покликанням Леві та постаттю Богородиці, закликав кожного навчитися слухати Божого голосу у своєму житті. «Чи вірю я що Бог сьогодні діє у моєму житті? Чи вірю я, що Він кожного дня мені особисто щось говорить?». Окрім того, владика дав «домашнє завдання» прочанам: «Читаймо слово Боже, кожного дня. Бо воно є особистим листом Бога для кожного з нас сьогодні, тут і тепер».

Пообіді ж паломники молилися молебень до Пресвятої Богородиці на подвір’ї храму Успіння Пресвятої Богородиці, УГКЦ, в Люрді. У своєму слові владика Борис запросив присутніх задуматися над нашим надбанням: храмом Успення Пресвятої Богородиці у Люрді, Домом паломника та готелем. Український Люрд є нашим домом, і якщо наново відкрити готель у Люрді, то він би міг приймати українських паломників. Але, нажаль, готель є зачиненим і потребує капітального ремонту. У зимовий час, коли немає паломників, кожна виснажена людина могла б приїхати до Люрду, щоб у тиші та благодаті цього місця, та у молитві відновитися, щоб далі з новими силами продовжувати працювати там, де її поставив Бог. Окрім цього, можна було б запропонувати людям і фізичне очищення через особливе харчування, але завжди у поєднанні з  духовним життям, яке є особливим у Люрді. «У час коли Україна переживає трагедію війни, зранені пост-травматичним синдромом люди могли б віднайти втрачений спокій саме тут» – продовжував владика Борис. А наостанок, владика звернув увагу на розписи храму виконані Єжи Новосельські, відомим польським митцем українського походження. «Це є нашим скарбом, це те, чи ми можемо ділитися і що ми можемо привнести до життя санктуарію в Люрді». Також через своє мальовниче розсташування санктуарій міг би притягувати митців, а також у рамках віднови після пост-травматичного синдрому сприяти арт-терапії. «Але кожен з цих аспектів повинен бути наповнений Христом. Марія є та, що нам показує Христа і веде до Нього».

В неділю владика Діонізій очолив Божественну Літургію в Ґроті об’явлення у співслужінні з владикою Борисом. У своєму слові владика Діонізій застановився над роллю Марії. «Вона у своїй покорі та любові є Пресвята і Преблагословенна, вона є Непорочна – що неодноразово оспівує наша Літургія. Ми також покликані бути святими, борячися з нашими маленькими гріхами, які, якщо їх вчасно не викорінити, можуть знищити людину» – зазначив проповідник. Ця Божественна Літургія у цьому місті стала завершальним моментом святкувань прощі Українців Європи до Люрду та святкування 35-тиліття освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці в Люрді. Окрім того, прочани могли нагоду разом зі своїми групами прожити Хресну дорогу, розважити над життям св. Бернадетти, як мешкала у Люрді та яка отримала благодать 11 лютого 1858 року побачити Пречисту Діву в ґроті Массабьєль. Могли напитися води з чудотворного джерела, та прийняти купіль у святій воді. Та побути в тиші на молитві до Марії, щоб почути голос Христа звернений до кожного.

Служба комунікації

Єпархія св. Володимира Великого в Парижі