Відійшов у вічність Блаженніший Кардинал
Кардинал Святої Римської Церкви, Глава УГКЦ на емеритурі Блаженніший Любомир Гузар відійшов до Татового Дому. Борячись з тяжкою хворобою, він, здається, ніколи не втрачав отого свого характерного гузарівського гумору та іронії. Перервався іще один живий зв’язок між нашою історією до 1939р. і сучасністю, між Церквою до московитської окупації і Церквою Свободи та Незалежності. Боюся, що замовк чи не останній голос сумління українського суспільства, якого так і не почули.
Важко переоцінити його роль у сучасній українській історії. Саме він відважився на непростий крок – перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва, добре розуміючи, яке обурення це викличе у Московської церкви. Попри все, це був переломний момент історії Католицької Церкви в Україні – УГКЦ повернулась туди, звідки її насильно вигнали. Можливо, це занадто пієтично, але це було чимось подібним до повернення єврейського народу в Єрусалим після років вавилонського вигнання.
Він не переставав бути голосом сумління українського суспільства, який змушені були толерувати люди при владі. Він відважувався говорити відверто і прямо як про гріхи тих, хто при владі й маєтках, так і простого люду. Його авторитет в українському суспільстві значно перевищував кількість греко-католиків в Україні. Бо він не тільки відверто критикував суспільні негаразди, але й вказував на принципи виходу із них.
Це він заклав підвалини новітньої суспільної та соціальної активності греко-католицького клиру, а також поставив скромність й матеріальну невибагливість як норму для клиру.
Він ніколи не покидав спроб втілити свою мрію – осягнення історичного примирення українців і поляків, закладаючи підвалини такого примирення разом із кардиналом Й. Ґлемпом, та українців між собою, неодноразово вдаючись до спроб діалогу з православними України. Він неодноразово протягував руку примирення Московській Церкві, хоча в цю руку московистьке православ’я завжди чемно плювало. Проте, він ніколи не втрачав активної надії на примирення.
Він багато в чому вдарив свою печать в образ сучасної УГКЦ, недарма сектанти вірних греко-католиків полюбляють називати «гузарівцями».
Блаженніший кардинал Любомир Гузар належить до тієї когорти історичних діячів Церкви, які назавжди залишили свій слід в українській історії.
Зі святими упокой, Господи, душу слуги Твого єпископа Любомира і збережи його в блаженному житті, бо ти єси Єдиний Чоловіколюбець.
о. Орест Дмитро Вільчинський
About The Author
