Відома дата беатифікації отця Буковинського

Слуга Божий о. Владислав Буковинський, Апостол Казахстану, буде зарахований до лику блаженних 11 вересня цього року в місті Караганді, яке було центром його священичого служіння. Про це повідомив портал deon.pl з посиланням на архієпископа Томаша Пету з Астани.

Владислав Буковинський народився в місті Бердичеві в польсько-італійській родині. Навчався в Ягеллонському університеті (Краків, Польща). Після закінчення Краківської духовної семінарії, служив у Луцькій єпархії, яка тоді перебувала на території Польщі. Після включення цих територій до складу СРСР був заарештований, відбув 15 років в ув’язненні: спочатку в челябінських таборах, потім на мідному руднику в Джезказгані (Казахстан). Після звільнення у 1956 р. жив у Караганді. Здійснював підпільні пастирські поїздки по всьому Казахстану, Узбекистану, Таджикистану.

В цих містах і республіках його чекали маса роботи і величезна кількість людей. О. Владислав слухав сповіді, хрестив цілі сім’ї, звершував таїнства шлюбу і миропомазання. Він знав чотири мови — німецьку, польську, російську та українську. Отець Владислав Буковинський хрестив Йосифа Верта, нинішнього єпископа Преображенської єпархії в Новосибірську.

3 грудня 1958 р. о. Владислава заарештували як «шпигуна Ватикану». Завдяки своїй захисній промові, яка справила величезне враження на суддів Карагандинської колегії, його засудили «всього лише» до 3 років ув’язнення в трудовому таборі Іркутська. 1961 рік він провів у в’язниці Мордовської Республіки, рівно через 3 роки повернувся в Караганду.

У своїх «Спогадах про Казахстан» о. Владислав написав: «Я ніколи не докоряв собі в тому, що занадто надривався або ризикував, а деколи я, навпаки, серйозно сумнівався, чи в окремих ситуаціях не був надмірно обережним, недостатньо уповаючи на заступництво Божого Провидіння… адже ми священики Ісуса Христа!.. Ми висвячені не для того, щоб берегти себе, але для того, щоб, якщо треба, – віддавати свої душі за овець Христових».

Помер отець Владислав 3 грудня 1974 року в Караганді. У його похороні брали участь сотні людей, кілька священиків з різних місць СРСР. Отця Владислава Буковинського поховали на загальному кладовищі. Пізніше його могилу перенесли біля церкви св. Йосифа, яка була відкрита через три роки після його смерті.