Відомий український археолог: митрополит Шептицький збудив нашу національну свідомість

Директор Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка Михайло Филипчук, вважає, що митрополит Андрей Шептицький, збудив народну свідомість галицького села притлумлену польськими пацифікаціями і тим фактично став одним з фундаторів української незалежності. Про це науковець розповів у своєму ексклюзивному інтерв’ю для “Католицького Оглядача”.

“Я можу сказати, що ми повинні низько вклонитися блаженної пам’яті митрополиту Андрею Шептицькому, який не тільки був нашим великим душ пастирем, але який надзвичайно переживав за наш нарід, і зробив надзвичайно багато для його відродження саме у тяжкий міжвоєнний час, коли поляки проводили політику пацифікації і осадництва (тобто колонізації наших земель), заганяли українців в глухий кут, витісняли з їхніх територій, коли зростала зневіра у наших людей.

Саме у цей тяжкий час митрополит Шептицький зіграв фантастично велику роль у нашій історії. Великий митрополит добре усвідомлював: якщо народ не знає про своє коріння – такий народ легко позбавити його власної ідентичності. Він добре розумів, що б значило для Галичини відкриття фундаментів Успенського собору, чиє саме існування заперечували польські шовіністи. Для них важливо було довести, що до приходу поляків під Казимиром Великим в Галичину тут мешкали дикуни, які нічого не мали. Напевно досить згадати ту принизливу назву, якою вони називали українські землі в складі ІІ Речі Посполитої, а яку доволі галасливо і часто вживала а тодішня польська преса – Galicja i głodomerja.

Митрополит знав, що Тернопільський декан о. Пастернак має сина Ярослава, який є професійним археологом із школи Любора Нідерле. У 1928 році Я. Пастернак повернувся із Чехії, куди він потрапив як інтернований січовий стрілець, до речі як інший наш археолог Іван Борковський. Чеський уряд надав тоді нашим тодішнім студентам можливість безоплатно навчатися в їхніх вузах. Це була грандіозна послуга чехів українському народу – підтримка молоді, яка боролась за незалежність своєї держави.

І саме коли Ярослав Пастернак повернувся до Львова і очолив Музей НТШ, митрополит Андрей Шептицький звернувся до Ярослава Пастернака з проханням віднайти нашу Святиню – Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі. І Пастернаку це вдалося. Тут варто зазначити, що розкопки профінансувавмитрополит Шептицький. Без цього фінансування експедиція Пастернака була б просто неможливою. І в 1936 році перед святом Івана (6 липня) Ярослав Пастернак відкривав фундаменти Успенського собору, а згодом повністю розкопав його і віднайшов і захоронення Ярослава Осьмомисла. Тривалий час йому допомагав ще один наш відомий археолог – Іван Старчук. у 1996 році очевидці мені розказували, що після відкриття цих фундаментів люди йшли сюди як до Святині, здалеку приїздили на возах. Відбувся велетенський народний здвиг, який пробудив національну свідомість українців Галичини, яка була необхідною сходинкою для встановлення української державності в нашому часі.

Тому, направду, видається, що такий вагомий вчинок митрополита Андрея Шептицького незаслужено забуто і ще не досліджено. Саме такі речі потрібно би було досліджувати, відкривати і популяризувати серед нашого народу.” – вважає відомий український археолог, багатолітній дослідник історичних скарбів землі галицької.