Відпусти з нагоди IV Всесвітнього дня дідусів, бабусь і похилих віком
Наближається відзначення чергового Всесвітнього дня дідусів, бабусь і похилих віком. У четвер, 18 липня 2024 р., у Ватикані оприлюднено декрет Апостольської Пенітенціарії, яка в цьому контексті, йдучи назустріч проханню, отриманому від кардинала Кевіна Фаррелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, надає зі скарбів Церкви повний відпуст «дідусям, бабусям, особам похилого віку та всім вірним, які спонукувані справжнім духом покаяння та милосердної любові, 28 липня 2024 р. з нагоди четвертого Всесвітнього дня бабусь, дідусів і похилих віком, братимуть участь в різних богослужіннях, які відбуватимуться в усьому світі».
У декреті нагадується, що відпуст можна отримати за звичайних умов, якими є Сповідь, Святе Причастя та молитва в намірах Святішого Отця, а пожертвувати його можна також в намірі душ у чистилищі.
Крім того, повний відпуст надається всім вірним, які цього дня присвятять належний час на відвідини потребуючих похилих віком, чи тих, що переживають труднощі (хворих, покинутих, інвалідів, тощо).
Так само за умови неприв’язаності до будь-якого гріха та наміру здійснити, як тільки це стане можливим, три звичні умови, повний відпуст можуть отримати хворі похилі віком і всі ті, хто задля поважних причин не можуть залишати своє помешкання, якщо духовно єднатимуться зі священнодійствами Всесвітнього дня, «жертвуючи Милосердному Богові свої молитви, болі й страждання свого життя», насамперед, тоді, коли богослужіння транслюватимуться через телебачення, радіо та нові засоби суспільних комунікацій.
А для того, щоб полегшити доступ до цієї можливості, Апостольська Пенітенціарія з огляду на душпастирське милосердя «наполегливо просить священиків, наділених необхідними для сповідання повноваженнями, з готовністю та великодушністю бути доступними для уділення таїнства Покаяння».
Що таке повний відпуст?
Як навчає Катехизм Католицької Церкви, «відпуст (індульгенція) – це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта». Церква отримала владу відпускати гріхи, але існують також наслідки цих гріхів, як у цьому житті, так і в потойбічному. І в той час, як гріхи відпускаються у сповіді, й це касує вічну кару, залишаються дочасні покарання. Християнин має можливість отримати відпущення цих дочасних кар через Церкву, «яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи». Такий відпуст можна пожертвувати за померлих.
Для отримання відпусту слід дотриматися певних умов, які завжди включають такі основні елементи, як неприв’язаність до гріха, Сповідь, Святе Причастя та молитва в намірах Святішого Отця. Інші умови для кожного випадку визначає Апостольська Пенітенціарія.
About The Author
