Віруючих можуть направити на альтернативну службу навіть у Збройні Сили

Відповідно до закону віруючих військовозобов’язаних громадян можуть направити проходити альтернативну (невійськову) службу навіть у Збройні Сили України.

Це передбачено чинною статтею 5 Закону України «Про Збройні Сили України», повідомляє Інститут релігійної свободи.

“Окремі посади працівників Збройних Сил України можуть комплектуватися громадянами, які проходять альтернативну (невійськову) службу у порядку, визначеному законом”, – зазначено у Законі.

На думку виконавчого директора Інституту релігійної свободи Максима Васіна, така законодавча норма є суперечливою.

“Можна припустити, що віруючих будуть направляти виключно на цивільні посади у Збройних Силах України, як приклад – кухар, слюсар, столяр, електрогазозварник та інші, які не пов’язані з використанням зброї та військовими діями. Такий варіант міг би бути прийнятний лише за згодою віруючих призовників. Проте сама ідея альтернативної (невійськової) служби, право на яку гарантує Конституція України, полягає в тому, що віруючим не приходиться переступати через заперечення своєї совісті та брати участь у діяльності, прямо чи опосередковано пов’язаній з війною”, – вважає експерт ІРС.

Слід нагадати, що відповідно до статті 5 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» віруючі громадяни проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній або комунальній власності. Їх діяльність, у першу чергу, має бути пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством. Також альтернативну службу можна проходити у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Водночас, у справі «Стефанов проти Болгарії» Європейській Суд з прав людини постановив рішення (мирову угоду), яким передбачено, що “альтернативна громадянська служба не повинна бути пов’язана з військовими установами”.

Як повідомляв ІРС, на сьогодні в Україні законодавчо врегульована процедура направлення на альтернативну (невійськову) службу лише замість строкової військової служби. При цьому у випадку мобілізації віруючих громадян, які мають заперечення совісті щодо військової служби, застосовуються норми ч. 4 статті 35 Конституції України як норми прямої дії.

Нагадаємо, що Вищий спеціалізований суд України підтвердив право віруючих на альтернативну службу через релігійні переконання навіть під час мобілізації.