Візит Державного Секретаря Апостольської Столиці до Словенії

«Пропонувати голос моралі у світі міжнародних стосунків, пригадувати про існування трансцендентних цінностей, захищати фундаменти, які лежать в основі громадянського суспільства, такі як родина, що зазнає чималого тиску з боку складного переплетення різних сил сучасного світу», – так кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольської Столиці, охарактеризував завдання, які стоять перед Святим Престолом у світі дипломатії, під час церемонії відкриття нового приміщення Апостольської Нунціатури в Любляні, столиці Словенії.

В рамках візиту Державного Секретаря до цієї балканської країни, який тривав від 2 до 4 лютого 2016 р., відбулися зустріч з Прем’єр-Міністром Словенії Міро Цераром, Свята Меса разом зі словенським єпископатом в катедральному соборі Любляни з нагоди завершення Року богопосвяченого життя, інавгурація нової нунціатури за участю Президента Словенії Борута Пахора та відвідини табору для біженців.

У своїй промові під час посвячення нових приміщень диппредставництва Апостольської Столиці кардинал Паролін пригадав про те, що ця подія збігається з відзначеннями 25-річчя незалежності країни, однією з перших яку 13 січня 1992 року визнав саме Святий Престол, встановивши вже через місяць, 8 лютого, двосторонні стосунки. Двічі – 1996 та 1999 року – Словенію відвідував святий Іван Павло ІІ.

Державний Секретар зауважив, що для того, аби могти належним чином здійснювати свою місію, Апостольській Столиці «необхідна присутність у різних частинах світу», і відтепер, додав він, Папа і Святий Престол «мають свій дім у Словенії». Він вказав на унікальні характеристики Апостольської Столиці серед суб’єктів міжнародного права, зазначаючи, що її суверенність, як центру Католицької Церкви, не прив’язана до територіальної власності, але є універсальною, а папська дипломатія належить до найстарших у світі.

За словами кардинала Пароліна, в такому міжнародному і дипломатичному контексті треба пам’ятати, що «для того, аби промовляти, слід спочатку вислуховувати». З цього випливає заклик прислухатися до волання бідних на землі, пам’ятаючи про те, що «мир ґрунтується не лише на пошані до прав людини, але також на пошані до прав народів», що вказує на необхідність «зростати у солідарності», яка дасть змогу «всім народам ставати будівничими своєї долі».

У світлі того, що новий осідок сам у собі є поглядом, зверненим у майбутнє, спонукою для виконання дорученої праці та здійснення задуманих проектів, Державний Секретар Апостольської Столиці підкреслив, що не зважаючи на матеріальні будівлі, завданням нунція є «бути компетентним у спорудженні мостів міжлюдських стосунків». Таким, за його словами, є «покликання кожного христинина», пам’ятаючи про те, що «стійкою основою, на якій слід будувати, завжди є Христос».

Посилання на будування майбутнього, маючи перед собою Христа, прозвучало також і під час проповіді, які кардинал Паролін виголосив під час Святої Меси з богопосвяченими особами, закликавши їх залишатися вірними віковій традиції Словенської Церкви. Не зважаючи на різні виклики, серед яких – зменшення кількості покликань, не слід знеохочуватися, але дивитися у майбутнє з надією, «яка не розчаровує, яка не ґрунтується на числах і на ділах, але на Тому, на Якого ми покладаємося і для Якого нічого немає неможливого».

Завершальною подією візиту Державного Секретаря Апостольської Столиці до Словенії стали відвідини біженців у таборі поблизу Добови, де перебувають сирійські та іракські родини, а також афганська та іранська молодь. Кардинал передав їм вітання від Папи Франциска та високо оцінив працю різних організацій, зокрема, Карітас, на користь біженців. Саме солідарність, за його словами, є необхідною для того, щоб подолати виклики, пов’язані з явищем міграції, слід працювати разом, бо поодинці нічого не вдасться вирішити.