Визнання віри під час Меси – відповідь на почуте Боже Слово

Прослухавши проповідь, усі встають і промовляють або співають Символ віри, який має також назву «Credo» (за першим словом латинського тексту). Ця молитва – короткий виклад головних істин, у які має вірити кожен учасник Меси. Таке розташування Символу віри дозволяє спільноті привселюдно визнати свою віру як наслідок попередньо вислуханих читань зі Святого Письма.

Формул Символу віри є кілька. Найвідоміші й найуживаніші дві: так звані Апостольський і Нікео-Константинопольський символи віри.

Апостольський символ, званий ще «коротким кредо», – це стародавній Символ віри, який читали під час Таїнства Хрещення. Спершу він мав форму діалогу між тим, хто вділяв це таїнство, і тим, хто його приймав. Завдяки потрійному запитуванню кандидат до хрещення визнавав свою віру. Ця практика досі збереглася в обряді хрещення. Пригадаймо хоч би перше запитання служителя: «Чи віруєш у Бога Отця всемогутнього, Творця неба і землі?»

Порівняно з короткими хрестильними питаннями, нинішній месальний текст зазнав розширення. Він розпочинається словами «Вірую в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі». Апостольський символ віри називають найпершим і найстаршим римським катехизмом, переказаним саме завдяки науці апостолів. Сьогодні його читають насамперед у Месах за участю дітей. Скорочений текст Апостольського символу в формі трьох питань ми зустрічаємо в Месі навечір’я Воскресіння Господнього. Служитель під час обряду, який зветься «відновленням обітниць Хрещення», ставить присутнім запитання, пов’язані зі змістом Апостольського символу віри.

Найпоширеніша формула визнання віри – це Нікео-Константинопольський символ. Розпочинається він словами «Вірую в єдиного Бога». Цей текст підсумовує основоположні істини віри, сформульовані двома першими Соборами, які відбулися, власне, в Нікеї (325 р.) та Константинополі (381 р.). У тогочасній ситуації численних хибних тверджень щодо християнської віри постала потреба коротко сформулювати правильний збір її головних істин. Тож іще від IV століття ми повторюємо на недільних і врочистих Месах нашу прославу, яке підносимо Триєдиному Богові.

Молячись «Credo», ми щоразу промовляємо вголос підстави нашої віри. Це привселюдне проголошення важливих правд віри – завжди особиста відповідь на почуте в месальних читаннях слово Боже. Спільне проказування цієї молитви готує літургійну спільноту до зосередженої й гідної участі в євхаристійній частині Меси. А водночас промовляння слів Символу віри нагадує всім нам, що на Літургію треба приходити з вірою.

Джерело: КМЦ