Вл. Йосиф (Мілян) розповів семінаристам про потреби у священниках для служіння поза межами України

Душпастирська праця для наших мігрантів поза межами України має вимір місійного служіння. Про це заявив голова ПМВ Владика Йосиф (Мілян) виступаючи під час VI практичного спецкурсу з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який цього року ПМВ проводить у Брюховичах. 

Голова ПМВ відзначив, що з П’ятидесятницею в УГКЦ закінчився тиждень місійності. І наголосив, що Церква, яка не є місійною, втрачає своє головне завдання – не виконує того, що заповідає Христос: “Йдіть навчайте всі народи”.

“Декада місійності в нашій церкві немає належного розголосу і масштабу. Ми можемо сказати, що послані до свого народу, що місію робимо серед своїх людей. Це правда. Але Церква, яка не йде туди, де немає християн, де не було голошене Слово Боже, рано чи пізно вичерпає свій ресурс. Через те, що вона не братиме участі у Христовому Слові, їй чогось бракуватиме”, – зазначив владика Йосиф.

Єпископ розповів, що Пасторально-міграційний відділ, який свого часу створила УГКЦ, покликаний працювати для українських мігрантів. ПМВ опікується 45 кранами світу. “В певний спосіб ми почали виконувати христову благовість: “Йдіть навчайте всі народи”. Ця душпастирська праця для наших людей, для мігрантів поза межами України має вимір місійного служіння. Причому це служіння відрізняється від душпастирства в Україні”, – зазначив Голова ПМВ.

Владика зауважив, що Синод Єпископів УГКЦ у 2011 році в Бразилії ухвалив стратегію розвитку УГКЦ до 2020 року, в якій говориться про те, що Церква має відгукнутися на потреби своїх вірних, скільки б їх не було і де б вони не були.

Голова ПМВ розповів про потреби у священниках УГКЦ в країнах, де немає ієрархічних структур, але де є наші вірні. “Ми відкрили душпастирство в ОАЕ. На Великдень там було понад 1000 людей. До ОАЕ треба ще 1-2 священників. Маємо запрошення до Шанхаю і до Грузії. Наша громада є в Японії, там переважно молоді люди, які працюють в сфері IT. Шукаємо 2-3 священників для Португалії, 2-х – для Греції і поки що одного священника на Кіпр. Ми ще не забезпечили країни Балтики, а там душпастирство плідно розвивається. У Росії ми свого часу мали 18 священників і 22 громади. Троє священників були депортовані. Не задіяна нашою Церквою Північ Казахстану, хоча маємо інформацію що там живе багато наших людей, які, очевидно, потребують духовної опіки”, – зазначив Владика Йосиф.

Єпископ також розповів про проблеми і виклики, які постають на місійних теренах. Це і відсутність власних церков, і незнання мови, і проблема з деякими католицькими єпископами, які не бажають приймати одружених священників. “Дуже часто нашій Церкві недруги створюють імідж національної, навіть націоналістичної. Очевидно, так воно не є. І подекуди треба докласти багато зусиль, щоби пояснити, що наша Церква завжди дбала про релігійну свідомість і наше національне коріння”, – сказав Владика.

Голова ПМВ підкреслив, що багато охочих їхати на душпастирське служіння в успішні розвинені країни, водночас, тільки одиниці зголошуються нести Слово Боже для вірних УГКЦ в країнах, де існують труднощі. “Ми маємо великий список священиків, які мають бажання їхати душпастирювати за кордон. Дуже багато хочуть їхати, коли чують ОАЕ. А от у Росію і Казахстан не дуже поспішають”, – відзначив єпископ.