Владика Богдан Дзюрах подякував єпископам Північної єпископської конференції за солідарність з Україною

«Зараз необхідне довготермінове бачення європейської стабільності, яке уможливить мир і справедливість. Щоб досягти цього, ми повинні бути впевнені, що наше власне коріння глибоке. Католицька Церква у країнах Північної Європи хотіла би зробити свій внесок у це. Українські біженці також є бажаними гостями у своїх громадах. Вони збагачують нас своїм духовним багатством», — висловилися єпископи Скандинавії.

Вдячність за підтримку і солідарність

Свій виступ апостольський екзарх Богдан Дзюрах розпочав зі слів вдячності за довголітню підтримку душпастирського служіння для українців на теренах Скандинавії, зокрема за постійну духовно-освітню формацію українських священників та катехитичну освіту для мирян. Також владика Богдан подякував за солідарність і підтримку українського народу в боротьбі з російськими окупантами.

«Ваша солідарність, дорогі Владики, стала особливо вагомою, а для нас — цінною з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України. Ваші швидкі й рішучі заяви на підтримку України й українського народу, Ваші відвідини наших громад від перших днів війни і при різних нагодах, Ваша матеріальна поміч у вигляді пожертв і гуманітарних проєктів, а передовсім Ваша молитва — усе це підтримує наш народ у цій нерівній боротьбі за власне існування і за власну гідність, а також зміцнює в нас надію на визволення України та відновлення справедливого і тривалого миру в нашій Батьківщині і тим самим в усій Європі», — мовив до єпископів владика Богдан, згадуючи також візит делегації Північної єпископської конференції у складі кардинала Андерса Арбореліуса та владики Еріка Вардена до України на початку травня минулого року.

Тут архиєрей відзначив важливість фінансової збірки для постраждалих від війни в Україні, яку було проведено у всіх католицьких парафіях Скандинавії у свято П’ятдесятниці, яку єпископи провели після відвідин України.

Теперішня суспільна та гуманітарна ситуація в Україні

«Війна в Україні, на превеликий жаль, триває. Щоденно на Україну скеровуються десятки дронів і ракет, які несуть зі собою нові руйнування, смерті і страждання сотень тисяч невинних людей. Вкрай важкою залишається ситуація на фронті, а кожне зволікання з допомогою коштує нашим захисникам нових втрат територій і непоправних жертв. Міста Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм вже давно стали символами воєнних злочинів, які здійснили російські окупанти проти українського народу», — сказав владика Богдан, озвучивши статистику втрат, які понесла Україна за ці 2 роки війни йокресливши важкий морально-психологічний стан, який супроводжує щоденно не тільки українців на рідних землях, але і тут, за кордоном.

«Слушно сказала про себе і собі подібних людей відома українська медикиня і волонтерка Тайра, яка сама пережила жахіття російського полону: „Ми — покоління, яке ніколи вже не повернеться з війни“. І тим не менше, наш народ не падає у відчай. Як не раз наголошує Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав: „Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться“», — наголосив український єпископ.

Статистика новоприбулих українців у скандинавських країнах

«У країнах екзархату на цей час офіційно зареєстрованими є майже 1,5 мільйонів українців, які тут знайшли захист і притулок, із них майже 213 тисяч перебувають у скандинавських країнах. Наша канцелярія підготувала синтетичний звіт про кількість біженців по країнах і про стан духовної опіки над ними, який я залишаю для Вашої ласкавої уваги. Порівняно зі станом до 24 лютого 2022 року ця кількість українців у наших країнах дуже зросла», — наголосив владика Богдан і навів приклади.

Здійснені дотепер душпастирські заходи

Також владика Богдан подякував єпископам за розуміння душпастирських потреб і сприяння в позитивному вирішенні запитів для духовної опіки українців, завдяки чому вдалося започаткувати служіння у восьми нових осідках.

Спільна відповідь на виклики ближчої і дальшої перспективи

А відтак єпископ представив чотири елементи якісного душпастирства біженців та емігрантів: прийняття, захист, сприяння розвиткові й інтеграція.

«Нас, українців, до глибини душі зворушила спонтанна гостинність і відкритість, з якими європейці прийняли наших біженців 2 роки тому. Втім, це прийняття потребує більш структурованого та системного підходу, тому що жертовність приватних осіб і окремих родин не є безмежною і це зрозуміло», — сказав владика Богдан, говорячи про момент прийняття українців, які шукали порятунку зокрема у країнах Скандинавії.

«Там, де остигає любов, приходить нетолерантність, нетерпимість, а то й агресія. То ж на цей час в різних країнах західного світу спостерігається певна зміна настроїв і щодо ситуації в Україні загалом, і щодо українських біженців зокрема. Причини такого стану речей різні, і тут не місце для їхнього глибшого аналізу. Церква як Матір має стояти на сторожі гідності, прав та свобод людини й суспільства, а особливо маргіналізованих та знедолених», — наголосив єпископ, говорячи про захист, якого потребують українці, які вимушено покинули свої домівки, навівши низку агресивних випадків навіть із фатальними наслідками через вороже ставлення до українців.

«То ж захищати всіх, хто в небезпеці, зокрема біженців й емігрантів, — наш святий обов’язок. Відтак сприяння розвитку біженців та емігрантів і їхній інтеграції в місцеві суспільства, щоб вони, з одного боку, могли якомога повніше реалізувати свої таланти і свій потенціал та збагачувати місцеву Церкву і суспільство своїми неповторними дарами, а з іншого — залишалися собою, маючи право і можливість плекати власні традиції та власну культуру, практикуючи свою віру у власній мові і власному обряді тощо», — наголосив апостольський екзарх.