Владика Михаїл Бубній: Завдання кожного священика – бути готовим йти туди, де Церква потребує

Екзарх Одеський і Кримський Михаїл Бубній поділився з учасниками спецкурсу місійного служіння своїм особистим досвідом і розповів про виклики і особливості душпастриства на теренах Південної України.

“Перед тим, як мене хіротонізували на владику, я служив як священик, як монах у згромадженні отців-редемптористів. Це місійне згромадження в Католицькій Церкві. Митрополит Андрей Шептицький у 1913 році побачив служіння бельгійських редемптористів-місіонерів у Канаді, коли він там відвідував наших мігрантів, побачив, як вони працюють серед емігрантів, вивчив їх харизму і захотів, щоби ці місіонери прибули до його митрополії. Тут вони заснували свою провінцію, і з тієї провінції на сьогодні вже дуже багато ченців реалізували себе в житті. Сьогодні в Україні маємо 7 єпископів-редемптористів, які трудяться по єпархіях і архієпархіях”, – зазначив владика Михаїл. – Харизма нашого згромадження диктувала, щоби навчити нас, як бути Апостолом і місіонером”.

Екзарх Одеський і Кримський розповів, що до семінарії у Польщі, де він навчався, часто запрошували місіонерів з різних країн, зокрема з Африки, Азії, Південної Америки, бо священики з Польщі працюють на різних континентах. Вони розповідали про місійне служіння, про культуру і виклики, про те, як люди на місійних теренах чекали їх і з відкритим серцем приймали слово Боже.

“Коли я закінчив семінарію, для мене служіння було поняттям місіонерським. Тобто нас виховали з таким розумінням: де Церква потребує – туди ти повинен бути готовий піти”, – зазначив єпископ.

Він розповів, що перші кроки служіння проходив на Галичині. “І я навіть не міг собі подумати, що Господь захоче мене послати до Одеси, в якій я до того часу ніколи не був. Для мене ті південні терени були далекі і незнайомі”, – поділився владика Михаїл.

Коли я працював у Галичині, де є традиція, де побудовані церкви, де є все – семінарія, родина, друзі, знайомі, – я чувся добре, чувся звичайним священиком і мені було приємно і радісно, що люди так чисельно приходить до храму, причому не тільки по неділях і святах. Коли я почав служити там як єпископ і разом зі священиками відвідувати ті маленькі громади, служити у нових храмах, каплицях або пристосованих приміщеннях, я зрозумів, що таке бути апостолом. Каже Христос: “Ідіть, і зробіть учнями усі народи”. Це дійсно завдання кожного священика – бути готовим йти, йти туди, де церква потребує”.

Єпископ розповів про структуру Одеського і Кримського екзархатів. Так, Одеський екзархат складається з 4-х областей: Одеська, Миколаївська, Херсонська і Кіровоградська, а до Кримського екзархату входить вся АР Крим. Загальна площа Одеського екзархату складає 110 тис 957 км кв., водночас загальна площа Україна 603 628 км кв. “До порівняння, площа трьох галицьких митрополії майже втричі менша і складає 49 584 км кв”, – зауважив владика. Населення екзархату складає понад 5,5 млн осіб.

Він відзначив, що УГКЦ найбільш розбудована у Херсонській області, а найменше – у Кіровоградській. “Ще багато потрібно засновувати. Парафій немає, а наші люди є. Це переселенці з Галичини. У деяких селах більшість складають галичани. Дуже багато потрібно, щоби розвинути нашу Церкву на тих теренах. Ця територія чекає своїх місіонерів, свою паству”, – наголосив владика Михаїл.

Говорячи про Кримський екзархат, владика відзначив, що з його призначенням єпископом саме сталася анексія Криму. “До анексії там було 11 парафій. Коли сталася анексія? дуже складно було втримати ті парафії, дуже великий був психологічний тиск. Тому одружені священики, які там працювали, попросилися виїхати з Криму. Говорили з Блаженнішим, зі мною. Дуже складна тоді була ситуація, непевна. Не знали, що буде з їхніми родинами, як з ними поводитимуться окупанти. Тому вони виїхали, крім одного. Залишився о. Богдан Костецький, який має четверо дітей і до сьогодні там працює. Він єдиний, хто не побоявся, залишився і допоміг мені перереєструвати парафії”, – зазначив Екзарх Одеський і Кримський.

Владика розповів, що всі релігійні організації у Криму змусили перереєструвати згідно з російським законодавством.

“Коли ми подали документи, нам зразу відповіли негативно і неофіційно сказали: якщо хочете зберегти парафії – вам треба поміняти назву. Українська і Греко-Католицька – не піде. Після консультацій з Апостольським Нунцієм і Апостольською Столицею ми дійшли висновку, що краще змінити назву, аніж втратити парафії і залишити вірних. Тому перереєстрували ці парафії як католицької церкви візантійського обряду. І нам вдалося 5 основних парафій перереєструвати: у Керчі, Євпаторії, Сімферополі, Ялті і Севастополі. Недавно вдалося перереєструвати екзархат. І тут я бачу велике Боже провидіння, бо документи з перереєстрації екзархату я отримав 12 травня. А 13 травня ми святкували 100-ту річницю Фатімських об’явлень – Марія, яка просила про навернення Росії. Для мене особисто це є великий знак з Неба”, – підкреслив єпископ.

У Кримському екзархаті на сьогодні душпастирюють 4 священика – один одружений, як вже зазначалося, і три ченці.

Владика благословив учасників курсу і запросив семінаристів на служіння до Одеського екзархату.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.