Владика Петро Стасюк: Світ змінився. Церква також повинна змінюватися

Світ, в якому ми живемо, значно змінився за останні 10-15 років. Він змінювався з часу його “творіння”, але коли мова йде про рівень віри, морального життя, соціальної поведінки, останні 10-15 років зазнали значних змін.

Менше людей вірять в Бога, відвідують церковні служби або слідують прикладу батьків, бабусь і дідусів. Ми зараз бачимо дітей, які походять з наших парафій, які не знають “Отче наш”, “Богородице, Діво”, або навіть, як перехреститися. Світ змінився, і церква повинна змінюватись з ним. У 2011 році (6 років тому) наш Патріарх Святослав Шевчук написав дуже відомий пастирський лист “Жива парафія, місце зустрічі з живим Христом”. Він міг сказати, що жива Літургія – це місце, де можна зустріти живого Христа чи живе духовенство – це місце для зустрічі живого Христа.

Його лист – це шість напрямних, які до цього дня є світлом, яке показує нам, як наша Українська Церква повинна служити людям. Відповідно до плану, викладеного для нас у Євангелії Ісуса Христа, це показує нам шлях, якого ми повинні дотримуватися, щоб врятувати наші душі.

Перше і найважливіше: слово Боже, читання та знання Біблії, вивчення Біблії, підтримка Божого слова є головним пріоритетом нашої Церкви. Церква заснована на Божому слові. Біблію слід розглядати як особистий лист Бога до кожного з нас. Тоді він зазначає, що ми є літургійною церквою та практикуємо всі таїнства, і таким чином наша молитва – це спосіб досягти нашого задоволення та спокою в житті, оскільки вони є інструментом нашої єдності з Богом. Більшість наших молитов є літургійними. Наша віра заснована на цьому. Літургійні молитви – це спільні молитви. Акцент робиться на те, що ми живемо духовним життям в контексті нашої спільноти або сім’ї.

Літургія – це місце, де можна зустріти живого Христа чи живе духовенство – це місце для зустрічі живого Христа.

Він продовжує, кажучи, що служіння ближньому, любов до наших братів і сестер у світі, є безпосереднім результатом знання Божого слова та наших літургійних молитов. Наш світ наповнений трагедіями, біллю та стражданнями. Наше знання Євангелії та наших молитов розвиває віру, яка зобов’язує нас допомагати нашим братам і сестрам в потребі.

Це змушує нас взяти на себе більш активну, керівну роль в нашій Церкві. Священики та Єпископи відіграють свою роль, але Патріарх нагадує про важливість участі мирян у наших церковних громадах. Всі хрещені мають однакове покликання служити Богові. Протягом багатьох років церква завжди закликала нас краще зрозуміти це покликання.

Хоча це може бути мало оцінено людьми, наш Патріарх додає ще одину напрямну, яка є центральною. Наша громада, наша парафія, фактично є єдністю багатьох різних груп або організацій. Єдність нашої парафії є надзвичайно важливою. Єдність є лише можливою через Божу благодать. Ми шукаємо цього єднання, бо ми віримо, що це Божий шлях.

Єдність є лише можливою через Божу благодать. Ми шукаємо цього єднання, бо ми віримо, що це Божий шлях.

Останній момент: визнаючи велику кількість наших вірних, які належать до парафії, але більше не приходять до церкви або навіть не вірять в Бога, наш Патріарх говорить, що кожен парафіянин повинен бути місіонером / спільнотою. Тут він згадує про необхідність віри в навчанні та активного місіонерського духу.

Катехизм для тих, хто потребує більше вчення про віру. Тут мова йде про вивчення Біблії, дорослої катехизації, літургійної катехизації та, звичайно, катехизації наших молодих людей. Майбутнє парафії вимірюється наявністю цієї освіти.

Але ми в нашій Церкві також повинні розуміти “євангелізацію”. Кожна парафія має у своїй громаді багато людей, які втратили віру в Бога. Ми, хто віруємо, повинні навчати цих людей, що Бог існує, що Він любить нас і має план нашого вічного спасіння. Наші члени Церкви – це не тільки ті, хто заплатив членську вкладку. Всім нам у нашій парафіії також треба чути Добру Новину Євангелії Спасителя нашого Ісуса Христа.

Щоб присвятити себе всьому, чого прагне наш Патріарх, нам дійсно доведеться змінити наші погляди на церкву. Сама церква повинна змінитися.

Наша любов до Бога і служіння Йому включають в себе прагнення дійти до всіх дітей Божих, які нам дано. Саме це означає бути місіонерською церквою. Щоб присвятити себе всьому, чого прагне наш Патріарх, нам дійсно доведеться змінити наші погляди на церкву. Сама церква повинна змінитися.

На закінчення Патріарх Святослав підкреслює ще один дуже важливий момент. Якщо ми прагнемо виконати те, чого хоче Бог від нас, то ми повинні всі молитися. Наша віра і наша Церква є даром від Бога. Давайте молимося за це благословення.

Владика Петро Стасюк