Воскреснути по цих днях до нового життя. Літургія Страстей під проводом Папи
«Молімося за всіх, хто потерпає від наслідків нинішньої епідемії, щоб наш Бог і Господь подарував здоров’я хворим, силу тим, хто їх лікує, розраду сім’ям у жалобі і повноту відкуплення всім жертвам, що померли», – це нове прохання під час Вселенської молитви, внесене Конгрегацією Божественного культу до літургії Страстей Господніх у контексті триваючої кризи, прозвучало у Велику П’ятницю, 10 квітня 2020 р., також і в базиліці Святого Петра у Ватикані, де це богослужіння очолив Папа Франциск, який підніс молитву:
«Всемогутній, вічний Боже, найнадійніший захисте людської слабкості, споглянь милостиво на рани всіх своїх дітей, які потерпають від цієї епідемії, і своєю благодаттю полегши страждання хворим, дай сили тим, хто їх лікує, вічне спочивання померлим, і вчини, просимо, щоби впродовж усього часу тривання епідемії всі ми змогли отримувати втіху і милосердя».
Як і всі відправи Великого Тижня, також і це богослужіння Святіший Отець відслужив при катедральному престолі. Особливістю молитви, що складається із Літургії Слова, адорації хреста та Святого Причастя, було те, що споглядання Христових страстей відбувалося за посередництвом чудотворного розп’яття із храму святого Марчелло, яке врятувало Рим від чуми, а в наші дні супроводжує різні молитовні заходи під проводом Папи Франциска.
Після читань зі Святого Письма проповідь виголосив о. Раньєро Канталамесса, італійський капуцин, що є проповідником Папського Дому. За його словами, сьогоднішня ситуація в світі дає можливість по-новому поглянути на страсті, а хрест, у свою чергу, змінює перспективу бачення цієї ситуації. Він наголосив, що Христовий хрест «змінив значення болю та людського страждання».
Визволення від ілюзії
«Яке світло це проливає на трагічну ситуацію, яку переживаємо? Також і в цьому, більше ніж на причинах, мусимо зосередитися на наслідках. Не лише тих негативних, про які кожного дня чуємо в сумному підсумковому бюлетені, але й також на позитивних, які допомагає побачити лише уважніше спостереження», – сказав проповідник, зазначивши, що ця пандемія «пробудила нас від ще більшої небезпеки», якою є «ілюзія всемогутності».
Священик пояснив, що Бог, іноді, розбиває наші проекти та наш спокій, щоб вберегти від загрози, «яку не помічаємо». Але слід бути уважними, щоб не піддатися обманові: Бог є союзником не вірусу, але нашим. «Якщо б ці біди були Божою карою, то не було б можливим пояснити, чому вони вражають як добрих, так і лихих», – сказав він, зауваживши, що Той, Який одного дня плакав через смерть Лазаря, сьогодні також плаче над бідою, яка впала на людство, «страждає» як кожен батько чи мати.
«Чи ж Бог Отець хотів смерті Свого Сина на хресті, щоби вивести з неї добро? Ні, Він просто дозволив, аби людська свобода зробила своє, але використавши її для Свого задуму, а не для людського», – мовив проповідник, зазначаючи, що це стосується також і природних катастроф, землетрусів, епідемій… Бог дав «своєрідну свободу» також природі, не створив світ як «запрограмований годинник».
Пробудження солідарності
Іншим позитивним наслідком ситуації, що склалася в світі, проповідник назвав «почуття солідарності», адже ще ніколи люди всіх національностей не почувалися настільки пов’язаними. «Вірус не знає кордонів. В одну мить він повалив усі бар’єри та відмінності: расові, релігійні, багатства, влади», – зауважив він, додаючи, що ми «не повинні повернутися назад, коли все скінчиться», аби весь цей пережитий біль «виявився даремним».
Повернутися до нового життя
За словами священика, Боже слово навчає нас, що першою річчю, яку ми повинні чинити в такі моменти, є взивати до Бога. Не тому, що Йому подобається, аби в Нього «випрошували» благодаті. Не наша молитва змінює Божі плани, але існують речі, які Бог вирішив «дарувати нам як плід Його благодаті та нашої молитви», майже поділяючи заслугу із створінням.
Ісус провістив учням: «По трьох днях воскресну». «Також і ми, після цих днів, які, сподіваємося, будуть короткими, воскреснемо й вийдемо з гробниць, якими тепер стали наші домівки. Не для того, щоб повернутися до старого життя, як Лазар, але до нового – як Ісус. До більш братерського та людянішого життя. Більш християнського!» – наголосив проповідник.
About The Author
