Як допомогти дитині подолати страх перед невдачею?

У кожної дитини трапляються моменти, коли їх охоплює страх зробити помилку. Що робити у випадку, коли цей страх призводить до негативних думок чи постійного стресу?

Скільки дітей (і дорослих!) паралізує страх перед невдачею, страх зробити помилку чи виконати якусь роботу недобре? Хоча й усі ми добре знаємо, що помилки і невдачі усякого типу є неуникними: від першого падіння дитини, яка вчиться ходити, до невдалого виступу в школі, від першого розбитого серця до проблем на роботі. Як ми можемо допомогти дітям перетворити кожну помилку в перемогу? Як ми можемо звільнити їх від страху перед невдачею та помилкою?

Розвивати силу волі в дитини

Перш за все, уникаймо спокуси гіперопікуватись дитиною, щоб вона не зробила помилку. З одного боку, як би ми не намагались відсунути цей досвід в часі, рано чи пізно дитині доведеться стикнутись із її власними обмеженнями. З іншого боку, і це важливо: це – єдиний шлях подолати страх перешкод і навчитись їх долати.

Долання будь-якої перешкоди вимагає двох речей: бажання і здатності подолати її. Іншими словами, для того, щоб подолати страх помилки, спочатку потрібно цього захотіти. Відвага не полягає у відсутності страху – це здатність рішуче звільнятись від нього. Одне із основних завдань батьківства – навчити дітей знаходити свою силу волі: «Якщо ти захочеш, то зможеш зробити більше, ніж можеш собі уявити». Якщо я стою перед обличчям невдачі, то можу або здатись, або перетворити її на перемогу – перш за все, над своїм страхом і несміливістю. Однак, залишається питання: «Чи я справді цього хочу?». І ніхто не може дати відповідь на це запитання, окрім мене самого, навіть якщо мені всього 7 чи 8 років.

Сила волі може робити чудеса, але її недостатньо. Саме тому до «якщо захочеш, то зможеш» слід ставитись з великою обережністю. Діти можуть подолати страх перед невдачею, якщо вони почуватимуть себе достатньо безпечно. Чим краще вони навчаться як почувати себе добре, тим більше вони будуть схильними безтурботно зустрічати поразку будь-якого виду. Досить часто страх дитини перед помилкою слідує від того, що вона свідомо чи підсвідомо каже собі: «Якщо мені не вдасться, то я втрачу любов і довіру моїх батьків, вчителів і т.д.».

Дітям потрібне постійне підбадьорювання

Страх перед невдачею також пов’язаний з тим, що діти (і це також стосується дорослих) не знають як розглянути свою поразку в перспективі. Глибоко всередині вони відчувають, що приречені на поразку: «Мені не вдалось, я – лузер». Батьки повинні показати своїм дітям, що не настав кінець світу через те, що вони програли, що ця невдача не є визначальною для їхнього життя і їхньої особистості. І єдиний шлях довести це дитині – хвалити і підбадьорювати її при кожній перемозі. Невдача може завдати нищівного удару, якщо ти ніколи не смакував перемоги. Деколи, достатньо невеликого початкового успіху, при умові, що за нього дитина отримала відповідну похвалу.

Спокійна і впевнена дитина може піти далі і зрозуміти, що із воскреслим Христом ми є завжди на переможній стороні. Бо Його повна перемога над усіляким злом є гарантована. Наші особисті невдачі можуть бути лише незначними і скороминучими, якщо ми переживатимемо їх поруч із воскреслим Христом – «вмираючи з Ним для того, щоб знову воскреснути з Ним».

Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами aleteia.org