Як навернувся найбільший атеїст другої половини ХХ століття

Найбільш яскравим прикладом, який струсонув основи атеїзму XXI століття, стало навернення до Бога видатного британського філософа-раціоналіста Ентоні Флю.

Доктор Флю був одним з провідних ідеологів світового атеїзму, автором бестселерів «Презумпція атеїзму», «Розумна тварина», «Атеїстичний гуманізм», «Жаль розчаровувати, але я все ще атеїст!» (остання вийшла у світ всього за рік до його навернення). Його лекції про необґрунтованість віри у Творця незмінно збирали повні аудиторії в провідних університетах світу, а монографія «Теологія і фальсифікація» входила в число найбільш цитованих філософських книг другої половини ХХ століття.

І ось, в 2004 році всесвітньо відомий філософ публічно заявив, що помилявся. Всесвіт не міг виникнути з нічого сам по собі. Напевно він був створений Кимось, що перевершує наше розуміння. Незабаром світ побачила зовсім інша книга, написана доктором Флю – «Бог є. Як найвідоміший у світі атеїст змінив свою думку».

За визнанням самого Флю, на зміну його позиції щодо існування Бога найбільшою мірою вплинуло кілька аргументів. В першу чергу це були філософські аргументи – перший і п’ятий з «П’яти шляхів» Фоми Аквінського (докази від руху і від світопорядку).

Чималу роль зіграли свідоцтва задуму в структурі молекули ДНК і складність живої клітини. Генетичний код та гігантський обсяг інформації, що містяться в молекулі, а також ефективність методів передачі та обробки цієї інформації в кожній клітині організму спростовують можливість їх виникнення в результаті сліпого випадку. Все це свідчить про наявність розумного задуму.

«Сьогодні неможливо собі уявити побудову атеїстичної теорії виникнення життя і появи першого організму репродукування, – писав Флю. – Біологічне дослідження ДНК показало, що для виникнення життя потрібно воістину неймовірне поєднання безлічі різних факторів, а це, безсумнівно, призводить до висновку про участь у всьому цьому Того, хто здатний творити… Існуючі факти переконали мене в абсурдності теорії, яка стверджує, що перший живий організм стався з неживої матерії, а потім шляхом еволюції перетворився у творіння надзвичайної складності… Зараз, навіть сама думка про можливість походження першого організму, здатного до самовідтворення, за сценарієм спонтанної природної еволюції, бачиться мені блюзнірською».

При цьому мислитель прекрасно усвідомлював, що питання існування Бога аж ніяк не обмежується сферою природознавства. Набагато важливіші для нас аспекти особистих відносин з Ним, що визначають і наш спосіб життя зараз, і нашу долю у вічності. Тому Флю, розуміючи ступінь свого впливу на уми послідовників, з гіркотою визнавав: «Мої помилкові погляди, безсумнівно, вплинули на світогляд багатьох людей, і я хочу виправити ту величезну шкоду, яку я, напевно, завдав їм».

Весь світ набуває зовсім іншого значення і сенсу, коли ми дивимося на нього з точки зору Творця. Григорій Сковорода в XVIII столітті учив: «Прагни до вершини й отримаєш середину». Згоден із цим і Клайв Льюїс (також колишній скептик, який знайшов в Бозі підставу для гармонійного світогляду): «Якщо ваша мета – на землі, то найбільше, що ви отримаєте – це землю; якщо ж ваша мета – небеса, ви отримаєте небеса і землю, в них загорнуту». У світогляді, побудованому на вірі в Бога, гідне місце знаходять і природознавство, і філософія, і історія, і етика, і всі інші сфери пізнання.