Як розпізнати п’ять етапів релігійного переслідування

Автор статті «Comfort Catholicism Has to Go; It is Time to Prepare for Persecution» (Комфортний католицизм закінчився. Церква повинна готуватися до переслідування) о. Чарльз Поуп на сторінках «National Catholic Register» описав механізм, який на його думку, прослідковується у приготуванні переслідування християн.

На думку о. Поупа існує 5-ть етапів приготування до такого переслідування, і 5-ий етап – це вже і є самé відверте переслідування. На його думку, Америка зараз перебуває на 4-ому етапі, з прицілом на 5-ий. Пропонуємо вашій увазі опис цих 5-и етапів.

Перший етап. Створення стереотипу про цільову групу.

Для створення стереотипу потрібно взяти якусь маленьку частину цільової групи й зробити з неї узагальнення й перенести його на всю цільову групу. Це мусить включати спрощену і стандартизовану концепцію того, що собою являє ціла група, але усе це має бути засноване на спостережені обмеженого зразка людей із цієї групи.

В Америці у 60-70-х роках ХХ століття у ЗМІ створений стереотип католиків й інших християн, вірних Біблії, у карикатурному форматі: вони вірять Біблії, яка бреше; вони – затуркані, ненависники науки, лицеміри, самозакохані, старомодні, мракобіси.

Для католиків було додано додаткові звинувачення: вони мають невротичне відчуття вини і ненависть, або огиду до людської сексуальності. Католицька Церква – це сексистська установа, яка наповнена священиками педофілами і гомосексуалістами. Це – авторитарна інституція, яка безнадійно застрягла в минулому і яка має занадто багато обмежувальних правил.

Створено також стереотип, що католики й інші біблійні християни – сумнів, нудні, сердиті, мракобіси.

Для тих, хто прийняв цей стереотип, ми – сміховинна, а навіть трагічна група, яка застрягла в забобонному минулому і не в змозі скинути «кайдани» віри.

Загальний клімат, створений такими стереотипами, закладає фундамент для другого етапу.

Етап другий. Звинувачувати цільову групу в можливих злочинах, або неправомірних діях.

У міру того, як зростали стереотипи у своїй інтенсивності, католиків та інших біблійних християн, які не прийняли культурну революцію, почали описувати, як противників людської гідності та свободи, нетерпимих, сповнених ненависті, безчесних, гомофобів, реакціонерів і просто, здебільше, дуже поганих людей.

Історія Церкви описується викривлено і тенденційно – у ній більше поганого і репресивного: ми проводили насильницьку євангелізацію та інквізицію, ненавиділи Галілея і все наукове. І повна мовчанка проте, що Церква заснувала перші університети і лікарні, проте що багато великих вчених були священика, або побожними мирянами, що Церква була найбільшим меценатом, проте що проповідь Євангелія Церквою створила цивілізацію, після варварського періоду роздроблення, що прийшов після падіння Риму.

Створюється ефект «праведного гніву» стосовно віруючих, який переростає в антикатолицький та антихристиянський фанатизм.

Третій етап. Маргіналізація цільової групи в суспільстві.

Переконавши суспільство в брехні, що Церква – це дуже погано і навіть шкідливо для людської гідності й свободи, очорнення перейшло до іншого етапу – витіснення Церкви на узбіччя суспільства.

Для секуляризованої культури релігія розглядається як щось, що має відмерти. Вона евентуально може існувати: але співайте ваші гімни в чотирьох стінах ваших церков, а віра повинна бути вигнана з громадського життя.

На цьому етапі стає усе більш неприйнятним і неприпустимим, щоб хтось прилюдну згадував Бога, публічно молився, або будь-яким чином вносив свої християнські переконання в політику. Різдвяні шопки і ялинки мають бути викинені. А в багатьох школах навіть червоні та зелені кольори є забороненими в часі «зимових свят».

Неможна публічно дякувати Ісусові, або навіть згадати Його. Суддя вам це заборонить силою закону. Ви можете подякувати Мадонні співачці, але не і Мадонні – Богородиці.

LGBTQIA клуби вітаються і вони мають роздавати презервативи у місцевій середній школі, але християни мусять замовкнути. Боронь Боже, побачити Біблію чи євангелізаційну брошуру в школі: «знаєте, церква відділена від держави…».

Четвертий етап. Криміналізація цільової групи, або її діяльності.

Вже зараз американські католики й інші біблійні християни змушені в судах захищати своє право на свободу віросповідання. Все більше судових позові зараз спрямованих проти Церкви й інших біблійних християн, які відважуються відкрито жити свою віру.

Вже зараз стараються змусити католицькі лікарні робити аборти, фармацевтів продавати абортивні таблетки, католицькі агенції по всиновленню підшукувати дітей одностатевим парам. У 2009 році штат Коннектикут намагався регулювати структуру, організацію і діяльність католицьких парафій.

На даному етапі деякі спроби ввести кримінальну відповідальність за віру були успішно відкинені в судах, але це коштувало великих фінансових витрат. Цілком очевидно, що зростаюча кількість спроб ввести відповідальність за християнську поведінку сигналізують про ерозію свободи віросповідання.

Багато хто з християн, відчуваючи себе цілком праведними, цілком є політкоректними у своїй діяльності, відокремлюючи віру від свого громадського життя.

Завершальний, п’ятий етап. Безпосереднє переслідування цільової групи.

Якщо буде збережено сучасні тенденції, то доволі скоро християни, особливо їхні провідники зіткнуться із велетенськими штрафами і/або тюремним ув’язненням.

В Канаді й деяких країнах Європи уже були випадки арештів католицького духовенства за «злочини вчиненні на ґрунті ненависті»: проповіді католицького Вчення, про те що гомосексуальна поведінка – гріх.

У США усе ще існують великі резерви свободи слова, але вже зараз видно, що існує і стійка ерозія свободи віросповідання. Багато католицьких єпархій у США уже добре знайомі з потребою потратити багато часу і коштів у судах, щоб довести своє право на свободу власного віросповідання.

Зараз переслідування приймає усе більш драматичні форми – втрата роботи, судові процеси, величезні штрафи й ув’язнення для тих, хто відмовляється підкорюватись беззаконню.

І що ви й тепер скажете, що я – панікер?

Здається що перших чотири етапи ми уже пройшли і не сцені з’явився п’ятий. Тому, варто приготуватись до п’ятого етапу.

Для тих, хто думає, що Бог цього не допустить, пам’ятайте: уже кілька століть. Від самого першого дня християнства, християн переслідували. Ісус нас не звільняє від цього. Він Сам сказав, що так як Його світ зненавидів, так світ буде ненавидіти християн (див. Ів. 15,18-25).

І книга Одкровення каже:

«Кому призначене рабство – піде в рабство. Кому призначено померти від меча – помре від меча. На цьому засновано витривалість та надія святих» (Одкр. 13,10).

Таким чином, Господь допускає страждання і мучеництво різних ступенів заради віри. Ніхто з нас не хоче цього, але за певний час у світі все більш агресивної секуляристської культури переслідування зростатиме у своїй інтенсивності. Але ніколи не забувайте: ті, хто страждає через свідчення віри мають найвищу нагороду в Царстві Божому.

о. Чарльз Поуп