Якщо переживаємо за майбутнє Батьківщини, то дбаймо про молодь!

Чути правду, особливо тоді коли вона гірка і ще й стосується нас безпосередньо чи, може, опосередковано, – не так вже і приємно. До списку такої невигідної правди, без жодних докорів сумління, можна занести і той факт, що Україна вже немовби «традиційно» займає «почесне» перше місце в Європі за показником дитячого алкоголізму. Можна, звичайно, багато говорити про ті чи інші причини, чи фактори, які спричиняються в той чи інших спосіб до того, що майбутнє нашої Батьківщини – діти – топить своє життя в пляшці, але доцільнішим буде просто зробити один дуже простий висновок – потрібно негайно та блискавично мобілізувати всі можливі сили для того, щоб стати на заваді цієї алкогольної епідемії, яка нещадно знищує генофонд нації.

Наша реальність говорить нам про те, що якщо будемо чекати на «покращення життя вже сьогодні», надіючись на всі ці пустопорожні обіцянки тих, хто дуже прагне «переживати» за долю нашої Батьківщини на найвищих державних посадах, то не за горами вже той час, коли обіцяти вже просто не буде ні кому, ні для кого… І це все взято не з жанру жахів, чи «голлівудського апокаліпсису», а з нашої гіркої реальності, яка посилає нам не двозначні сигнали, говорячи, що українська нація зайшла вже в зону великого ризику і знаходиться на грані зникнення; і найбільша небезпека не так через економічну, чи політичну кризу, як через глибоку духовну кризу цілого суспільства, яке в різні способи безжалісно приносить в жертву саме тих, кого повинне берегти як зіницю ока, адже саме від них – від молоді – залежить те, чи країна матиме майбутнє, чи може на карті з неї скоро залишиться лише сама географічна назва. Молодь надзвичайно чутлива до всіх цих процесів, які відбуваються в суспільстві і тому саме вона завжди була тим «лакмусовим папірцем» на визначення правдивих цінностей. Зовсім не дивно, що українські молоді хлопці і дівчати «пишаються» тим, що вони зайняли у європейському рейтингу перше місце з дитячого алкоголізму, адже їхньої вини у цьому дуже мало, тому що вони не винні, що стали жертвами та дітьми морально та духовно хворого суспільства. В чому винна молодь, що вона не має здорових, зрілих та автентичних зразків того як потрібно в житті жити?

Щоб хоч якось виправити цю ситуацію, УГКЦ, в особі підкомісії «за тверезість життя» взяла на себе цю не просту, але надзвичайно потрібну місію. В різних єпархіях на різні можливі способи священнослужителі, разом з християнськими психологами та всіма небайдужими людьми, стараються протистояти недузі пияцтва. На теренах Івано-Франківської архієпархії УКГЦ вже не перших рік цією Богом угодною справою займається о. Руслан П’яста, в одній особі голова архієпархіальної підкомісії та духовний опікун консультативно-просвітницького центру. О. Руслан завжди поспішає до молоді, яка спрагла почути правду про ціль в житті та побачити та відчути, що в цьому житті є ще ті, хто в них вірить, ними цікавиться і може допомогти їм знайти справжні орієнтири у житті.

Голова підкомісії вирішив, що жовтень можна закінчити доброю справою, тому 31-го числа, разом з активістом з «Руху за Життя» п. Любомиром Стринаглюком, відвідав 21-шу школу м. Івано-Франківська. В ході зустрічі з 9-11 класами були проведенні анкетування та обговорення важливих тем. Для того, щоб учні краще сприйняли і засвоїли матеріал, на завершення зустрічі було показано фільм «Правда про алкоголь».

Інформаційна служба підкомісії «За тверезість життя» Івано-Франківської архієпархії УГКЦ