Єпископ Остер: документ комісії єпископату Німеччини щодо сексуальної ідентичності «не виражає моєї позиції»

Єпископ Стефан Остер із Пассау дистанціюється від суперечливого документа, опублікованого 30 жовтня Комісією з Питань Освіти та Шкіл Німецької Єпископської Конференції щодо різноманітності сексуальних ідентичностей у школах, наголошуючи, що він вносить антропологічне та теологічне сум’яття, а його засади прямо суперечать вченню Церкви.

«Навіть якщо на обкладинці брошури написано «Німецькі єпископи», цей текст не виражає моєї позиції», – пише єпископ Стефан Остер із Пассау у своєму блозі в дописі під назвою «Чи ми все ще віримо в те, у що віримо?»

Він посилається на суперечливий документ, опублікований Комісією з Питань Освіти та Шкіл Німецької Єпископської Конференції (DBK) 30 жовтня під назвою «Створені, відкуплені та люблені. Видимість та визнання різноманітності сексуальних ідентичностей у школах». Цей документ має на меті надати школам рекомендації щодо того, як вирішувати питання сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Він закликає до відкритого та шанобливого підходу до сексуального різноманіття, а також звертається до вчителів релігії з проханням диференційовано викладати католицьку сексуальну мораль.

Документ, що сіє антропологічне та теологічне сум’яття

Єпископ Пассау пояснює, що вважає основні тези тексту незрозумілими з теологічної й антропологічної точки зору.

Не може бути так, що ми «відмовляємося від наших власних, дуже фундаментальних позицій щодо образу людини», – застерігає він.

Він критикує твердження документа про те, що будь-яка різноманітність у сексуальній орієнтації та сексуальній ідентичності згідна з Божою волею. Крім того, він постійно твердить: «Не забагато сексуальної моралі, і вже точно не претензії на істину». Натомість з’являється «передозування емоційної супердогми: «Бог любить усіх такими, якими вони є»». Тому нікого не можна критично запитувати про його різноманітність, бо це було б дискримінацією», – зазначає ієрарх.

«Трансідентичність» крізь рожеві окуляри

Єпископ Остер особливо критично оцінює твердження щодо трансідентичності: «Парадоксально, що принцип «саме так хоче і любить Бог» також має застосовуватися до осіб із трансідентичністю, які бажають адаптувати свої фізичні характеристики статі до своєї нової статі». Тут текст опускає загрози та конфлікти, такі як можливі негативні фізичні чи психологічні наслідки. У документі також не згадуються міжнародні дебати, в яких підхід до процедур зміни статі для молоді переглядається і то дуже критично.

Єпископ Остер також критикує те, що, хоча під час роботи над створенням документу він намагався ввести поняття «християнської ідентичності», ця пропозиція не викликала інтересу. Ієрарх звертає увагу, що цей документ також виявляє глибшу проблему в Церкві: фундаментальне питання розуміння людини. Хоча він підтримує мету – забезпечити молоді орієнтацію та захист, але відкидає «сутнісні засади» цього документа DBK, зазначає Opoka.