Загальна аудієнція 4.09.2013 р.: Нехай молодь буде надією всього світу (повний текст)

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Ми відновлюємо шлях катехитичних повчань після серпневих канікул, але сьогодні мені б хотілося поговорити з вами про мою поїздку до Бразилії з нагоди Всесвітнього Дня Молоді. Минуло більше місяця, але я вважаю, що важливо повернутися до цієї події, а дистанція в часі дозволяє краще зрозуміти її значення.

Перш за все я б хотів подякувати Господу, бо це Він скеровував усе Своїм Провидінням. Для мене, народженого в Америках, це був прекрасний подарунок! І за нього я дякую також Богородиці Апаресідській, Яка супроводжувала всю цю поїздку: я здійснив паломництво до великого національного бразильського Святилища, і Її шанований образ завжди був присутній на підмостках ВДМ. Я дуже радів з цього приводу, тому що Богородиця Апаресідська є дуже важливою для історії Церкви в Бразилії, але також для всієї Латинської Америки; в Апаресіді єпископи Латинської Америки і Карибських островів пережили генеральну Асамблею разом з Папою Бенедиктом: досить знаменний етап пастирського шляху в цій частини світу, де живе велика частина Католицької Церкви.

Навіть якщо я це вже зробив, хочу знову подякувати всім представникам церковної і цивільної влади, волонтерам, силам безпеки, парафіяльним спільнотам Ріо-де-Жанейро та інших міст Бразилії, де прочан приймали в дусі істинного братерства. Дійсно, гостинність бразильських сімей та парафій стала однією з найпрекрасніших харатерних рис цього ВДМ. Чудовий народ ці бразильці. У них дійсно велике серце. Паломництво завжди має на увазі незручності, але гостинність допомагає подолати їх, і навіть перетворює їх на можливість знайомства і дружби. Зароджуються зв’язки, які потім залишаються, особливо в молитві. Точно так само зростає Церква в усьому світі, як мережа істинних друзів в Ісусі Христі, – мережа, яка, захоплюючи тебе, дає свободу. Таким чином, гостинність –це перше слово, яке виникає з досвіду поїздки до Бразилії.

Іншим підсумовуючим словом може стати свято. ВДМ – це завжди свято, тому що коли місто наповнюється юнаками та дівчатами, які ходять по його вулицях з прапорами усього світу, вітаючись, обіймаючись, це завжди справжнє свято. Це знак для всіх, не тільки для віруючих. Але є ще більше свято, – свято віри, коли разом вихваляють Господа, співають, слухають Боже Слово, занурюються в мовчання адорації: все це є кульмінацією ВДМ, справжньою метою цього великого паломництва, яку переживають особливим чином у великому молитовному недосипанні суботнього вечора і в заключній Літургії. Це і є велике свято, свято віри і братерства, яке починається в цьому світі і не матиме кінця. Але це можливо тільки з Господом! Без Божої любові немає істинного свята для людини!

Гостинність, свято. Але неможливо обійтися без третього елемента: місії. Цей ВДМ був охарактеризований місіонерської темою: «Ідіть і навчіть всі народи». Ми чули слово Ісуса: це місія, яку Він дає всім! Це заповідь Воскреслого Христа Своїм учням: «Ідіть», виходьте з себе, з всякої замкнутості, щоб нести світло і любов Євангелія всім, до найвіддаленіших околиць життя! Саме таким був наказ Ісуса молодим людям, що заповнили, наскільки сягав погляд, узбережжя Копакабани. Символічне місце, узбережжя океану, яке нагадало берег Галілейського озера. Так, тому що Господь і сьогодні повторює: «Ідіть …», і додає: «Я з вами по всі дні …». Це головне! Тільки з Христом ми можемо нести Євангеліє. Без Нього ми не можемо робити нічого – про це сказав Він Сам (пор. Ів. 15,5). Разом же з Ним, з’єднані з Ним, ми можемо зробити багато. Точно так само юнак чи дівчина, які в очах світу не варті майже нічого, в очах Бога є апостолами Царства, надією для Бога! Всіх молодих хочу наполегливо запитати (але я не знаю, чи є сьогодні на площі молодь?), Є хтось? У всіх вас хочу наполегливо запитати: чи хочете ви бути надією для Бога? Чи хочете ви бути надією? (Молодь: “Так!”). Чи хочете ви бути надією для Церкви? (Молодь: “Так!”). Молоде серце, що приймає любов Христа , перетворюється на надію для всіх – це величезна сила! І ви, юнаки та дівчата, вся молодь, ви повинні перетворити нас на надію, перетворити себе в надію! Відкрити двері до нового світу надії. Це ваше завдання. Хочете бути надією для всіх нас? (Молодь: “Так!”). Подумаймо про те, що значить ця безліч молоді, яка зустріла Воскреслого Христа в Ріо-де-Жанейро, і несе Його любов у повсякденне життя, живе цією любов’ю, звіщає її. Вони не потрапляють на шпальти газет, тому що не здійснюють жорстокостей, не роблять скандалів, і, отже, не є «приводом для новин». Але, якщо вони залишаються з’єднаними з Ісусом, творять Його Царство, творять братерство, співчувають, чинять діла милосердя, то є потужною силою, здатною зробити світ справедливішим і прекраснішим, щоб змінити його! Хочу запитати зараз у юнаків і дівчат, які знаходяться тут, на площі: чи є у вас мужність прийняти цей виклик? (Молодь: “Так!”). Є чи ні? Не чую… (Молодь: “Так!”). Ви хочете бути цією силою любові і милосердя, яка має відвагу бажати змінити світ? (Молодь: “Так!”)

Дорогі друзі, досвід ВДМ нагадує нам істинно велику новину історії, Добру Новину, навіть якщо вона не з’являється на сторінках газет і на екранах телевізорів: нас любить Бог, наш Отець, Який послав Свого Сина Ісуса, щоб стати близьким кожному з нас і спасти нас. Він послав Ісуса спасти нас, пробачити нам все, тому що Він завжди прощає: Він завжди прощає, бо Він добрий та милосердний. Пам’ятайте: гостинність, свято і місія. Три слова: гостинність, свято і місія. І нехай ці слова будуть не тільки пам’яттю про те, що сталося в Ріо, але душею нашого життя і життя наших спільнот. Дякую!

Джерело: http://popefrancis.org.ua