Заради єдності Церкви. Гучна відмова від Синодального шляху, це про вірність Традиції

Розкол в німецькому синодальному шляху. Чотири учасники роботи німецького революційного процесу покинули цей орган, не бажаючи далі його підтримувати. Це реакція на надзвичайно прогресивний напрямок Синодального шляху. До цього часу жінки намагалися аргументувати вірність Традиції, що, однак, не знаходило уваги синодальної більшості. Причини своєї відставки вони пояснили у відкритому листі, опублікованому в німецькій пресі. На такий крок вони вирішили піти незадовго до фіналу Синодального шляху – у березні відбудеться п’яте й останнє Синодальне зібрання.

Консервативними «дисидентами» є професорка Ганна-Барбара Герл-Фальковіц, проф. Маріанна Шлоссер, доктор Катаріна Вестергорстманн і Доротея Шмідт. Дві з них – Герл-Фальковіц і Шлоссер, відомі у всьому світі. Герл-Фальковіц — шанований філософ, пов’язана з думками Романо Гвардіні, Едіт Штайн та Йозефа Ратцінгера. Шлоссер була активна, зокрема, в Міжнародній богословській комісії, де займалася темою жіночого дияконату, дійшовши висновку, що немає жодних підстав для запровадження такої посади в Церкві.

Відкритий лист спочатку був опублікований у Die Welt. Підписанти звернули увагу на те, що Католицька Церква в Німеччині все більше віддаляється від Вселенської Церкви. Як вони наголосили, вони не можуть продовжувати Синодальний шлях, тому повинні вийти з його роботи. Вони не хочуть брати участь у майбутніх Синодальних зборах. Тоді німецькі прогресисти мають намір прийняти пакет документів революційного змісту, як щодо ролі жінки в Церкві, так і щодо таких питань, як сексуальна мораль, антропологія, гендерна ідентичність і влада в Церкві.

«Участь у процесі, який ігнорував неодноразові втручання та пояснення ватиканських конгрегацій і самого Папи, була б рівнозначна підтримці курсу Церкви в Німеччині, яка явно прямує в іншому напрямку, ніж Вселенська Церква. Ми не можемо і не хочемо брати за це відповідальність», – написали жінки. Як вони підкреслили, рішення Синодального шляху до цього часу «не тільки підірвали, але перевизначили основи католицької теології, антропології та церковної практики». На думку чотирьох жінок, Синодальний шлях також позбавлений належної богословської аргументації.

Останньою краплею, яка переповнило чашу, стало нещодавнє втручання Ватикану, схвалене Папою Римським: у січні Святий Престол заборонив Німеччині створювати так звану Синодальну раду, яка б фактично взяла на себе управління Церквою в Німеччині. Як підкреслили підписанти відкритого листа, Синодальний шлях не звернув уваги на [пряму заборону Ватикану], дотримуючись наміру створити раду. Через це жінки втратили надію, що Синодальний шлях підтримуватиме належні стосунки з Вселенською Церквою та поважатиме церковне право.