Життя зміниться, коли перейдемо від «якщо» до «так»,- Папа

Обирати Божі дороги, а не стежки власного «я» заохотив вірних Папа Франциск, очоливши опівдні в останню неділю квітня проказування молитви до Пресвятої Богородиці.

Історія, що розпочинається та завершується в дорозі. Так Святіший Отець охарактеризував євангельську розповідь про двох учнів з Емауса, яким воскреслий Христос об’явився під час їхньої подорожі з Єрусалиму додому. Ця подія зі Святого Письма була в центрі його роздумів, якими він поділився перед проказуванням молитви «Царице Неба» в неділю, 26 квітня 2020 р., виголосивши своє повчання перед телекамерами в робочому кабінеті в Апостольському палаці. Саме так ці щонедільні зустрічі Папи з вірними відбуваються після того, як в Італії вибухнула пандемія та впроваджено обмежувальні заходи для запобігання її поширенню.

Дві подорожі учнів

Як зауважив Святіший Отець, маємо перед собою дві подорожі. Перша – подорож з Єрусалиму до Емауса, на якій бачимо сумних учнів, розчарованих кінцем, як їм здавалося, історії Ісуса. Вони повертаються додому, ця подорож відбувається вдень, а значна частина дороги – сходження з гори. І є друга подорож, зворотна, інші одинадцять кілометрів, що включали сходження вгору, вже після того, як на землю спустилася ніч.

«Дві подорожі: одна легка вдень, інша важка вночі. Однак, перша відбувається в смутку, друга – в радості. Під час першої Господь прямує поруч з ними, але вони Його не розпізнають, а під час другої вони Його вже не бачать, але відчувають, що Він близько. У першій подорожі вони знеохочені та позбавлені надії, в другій – біжать, аби сповістити іншим про прекрасну зустріч з воскреслим Ісусом», – зазначив Папа.

Дві дороги учнів: від «якщо б» до «так»

За словами Святішого Отця, ці два різні шляхи перших учнів говорять нам, «Ісусовим учням сьогодення», що перед нами в житті стеляться два протилежні напрямки: дорога тих, які піддаються паралічеві життєвими розчаруваннями та прямують вперед засмучені, або дорога тих, «які не ставлять на першому місці себе та власні проблеми», але Ісуса, Який їх відвідав, і ближніх, які чекають на Ісусів візит. В цьому й полягає поворотний момент: «перестати обертатися навколо власного “я”, розчарувань минулого та нездійснених ідеалів», а прямувати вперед, «споглядаючи на найбільшу та істинну життєву дійсність: Ісус живий і любить мене».

«Розворот полягає саме в цьому: перейти від думок про своє “я” до дійсності “мого Бога”, перейти, іншими словами, від “якщо” до “так”», – сказав Папа, пояснюючи, що ці «якщо», які зустрічаємо на згаданих сторінках Євангелії та в своєму житті, мовляв, «якщо б Він визволив», «коли б Бог мене вислухав», «якби все пішло так, як я хотів», «якби я мав те чи інше», повинні перейти в «так»: так, Господь живий, так, тепер, а не завтра, рушаємо в дорогу, щоб Його звіщати… Бо коли ми нарікаємо, нам бракує радості, перебуваємо в сірості…

Три кроки завдяки зустрічі

Як зазначив далі Наступник святого Петра, цей перехід від «якщо» до «так» відбувся завдяки зустрічі з Ісусом. Ці два учні спочатку «відкривають Йому свої серця», а потім вислуховують пояснення Святих Писань, після чого запрошують Його до свого дому. І ці три кроки можемо зробити також і ми, в своїх домівках: відкрити серце Ісусові, «ввіряючи Йому тягарі, труднощі та розчарування»; слухати Ісуса, «взявши до рук Євангелію» та молитися словами учнів з Емауса: «Господи, зостанься з нами».

«Дорогі браття й сестри, – підсумував Папа, – в житті ми завжди перебуваємо в дорозі. Й стаємо тим, до чого прямуємо. Обираймо Божу дорогу, а не дорогу власного “я”, дорогу “так”, а не дорогу “якщо”. Тоді відкриємо, що не існує непередбачуваних обставин, сходжень, ні ночей, які неможливо здолати разом з Ісусом. Нехай же нам вказує дорогу Богородиця, Матір Дороги, Яка приймаючи Слово, все Своє життя перетворила у “так” Богові».