«Зрада − це велика рана, яка залишає шрам назавжди». Про виклики, які існують для української сім’ї

Священик Тарас Фітьо зі Львова вже понад 12 років духовно опікується молодими сім’ями і провадить передподружні науки для наречених. Пропонуємо вашій увазі кілька думок про виклики для сімей в Україні, якими отець поділився в ефірі програми «Відкрита Церква. Діалоги».

1. Загрози для сучасної сім’ї вдало сформулював Папа Франциск в Апостольському листі «Amoris Letitia». Це ідеологія гендеру, культура «тимчасовості», ворожа до народжуваності ментальність, наслідки порнографії, брак уваги до людей з особливими потребами та осіб похилого віку. В українських реаліях ще можемо додати війну і заробітчанство.

2. Ми часто сприймаємо Європу в ключі популяризації одностатевих стосунків. Однак варто вірити в християнську Європу, адже вона має християнські коріння, які остаточно переможуть. Насправді, там міцні культурні традиції.

3. Ми живемо в гіперсексуалізованому світі, де все побудовано на еротизмі. Християнську позицію щодо статевості потрібно пояснювати молодим людям ще з підліткового віку. Бо на передподружніх науках людині вже може бути важко збагнути, чому, наприклад, Церква негативно ставиться до контрацептивів.

4. У подружжі мають бути статеві відносини! Це дуже важливий момент. Люди хибно думають, що Церква має архаїчне ставлення до цього. Насправді йдеться про певну дисципліну в цьому питанні. Тому Церква заохочує вивчати методи розпізнавання плідності.

5. Якщо чоловік або дружина не хоче жити релігійним життям, варто вирішувати це питання малими кроками. Радіти дрібним успіхам, навіть коли ваша «половинка» зайшла до церкви на 5 хвилин, і молитися в цьому намірі.

6. Понад 80 відсотків пар, які приходять на передподружні науки, живуть разом ще до шлюбу. Сьогодні це дуже велика проблема!

7. Коли молоді люди живуть разом без шлюбу, то у «файлах мозку» їхній партнер вважається тимчасовим. У будь-який момент його можна «викинути» зі свого життя. І навіть коли така пара одружується, свідомість «тимчасовості» залишається як вірус, який будь-коли може себе проявити.

8. Духовний супровід сім’ї після одруження не менш важливий ніж передшлюбні науки, особливо коли йдеться про перших п’ять років спільного життя, як з’являються перші труднощі.

9. Церква може запропонувати багато речей для подружжя. Але чи саме подружжя готове інвестувати час і кошти в свій шлюб, у свою міцну сім’ю, в її розвиток?

10. Проблема заробітчанства зачепила практично кожну сім’ю і родину в Україні. Не варто сім’ї розлучатися більше ніж на три місяці. Навіть сучасні засоби зв’язку не замінять тих дотиків та поглядів, які можуть подарувати одне одному близькі люди.

11. Папа Франциск закликає не відкидати осіб, які розлучилися і живуть з іншими. Найкраще створювати малі групи для ділень, щоб такі люди не почувалися в Церкві чужими. В УГКЦ навіть створено спеціальну програму для душпастирства розлучених.

12. Зрада − це велика рана, яка залишає шрам на «тілі подружжя» назавжди. Але, якщо пара брала церковний шлюб, то має зберігати подружню вірність навіть тоді, коли хтось один зраджує. Це дуже складний шлях, але є подружжя, яким вдалося подолати зраду і зберегти шлюб.