Звернення Львівської бізнес-школи УКУ до бізнес-еліт України

Звернення Львівської бізнес-школи УКУ до бізнес-еліт України

Історія повторюється. Ми це бачимо.

Надзвичайний час вимагає надзвичайних дій. Для України такий час настав саме тепер, коли демократія та економіка опинилися на роздоріжжі старого (контрольованого) і нового (вільного). Народ, який пережив кілька глибоких історичних травм, включно з геноцидами, нарешті намагається визначити власний незалежний простір, творити своє економічне і національне буття.

Сьогодні, через 22 роки після здобуття своєї незалежності, Україна перебуває у становищі дещо схожому до становища Сполучених Штатів Америки в часи Рокфелера, Карнегі, Вандербільда, в якому вони опинилися через більш як 100 років після проголошення незалежності Америки. Тепер Україна, як тоді США, має визначити своє майбутнє, і це рішення свідчитиме про становлення свідомої та заможної еліти. Наприкінці ХІХ ст. олігархи у США довели, що вони «подорослішали» і стали зрілими, коли бізнес кардинально змінив свою позицію, а його представники повернулися на 180 градусів і прийняли антимонопольне законодавство. Внаслідок цього, могутні імперії олігархів, які до того безперешкодно розросталися, змінили шляхи свого розвитку, будучи не менш успішними. Замість безпосереднього контролю над країною, олігархи отримали важелі впливу на творення законів, створили суспільні інститути, такі як навчальні заклади, університети, бібліотеки; зробили мистецтво доступнішим для широкого загалу. І саме таким чином вони визначили свій суспільний внесок у творення країни, залишивши слід в історії нації як суспільна еліта, яка створила Америку.

Олігархи, які контролюють більшість української економіки, також мають можливість стати такою ж елітною групою, котра може сприяти успішному розвиткові України – країни, з якої вони живуть. Сьогоднішнє роздоріжжя непросте. З кожним днем воно дедалі чіткіше стає чорно-білим.

Олігархічний клас України сьогодні має вибір. Можна підтримати той стан речей, який є тепер, тобто загниваючу українську економіку, яка останніми роками перебуває у стані глибокої кризи. За таких обставин олігархи й далі гратимуть гру з нульовою сумою – змагатимуться одне з одним за кращий шматок пирога, який і без того зменшується. Вони міцнішатимуть за рахунок меншого бізнесу, який за теперішніх економічних умов не має можливостей для конкуренції.

Подібним є й інший варіант дій олігархів – підтримати «нову» угоду з правлячим президентом Росії, укладену за принципом «назад у майбутнє». Угода, яка обіцяє нижчі ціни на газ, найімовірніше, вигідна для великої промисловості, проте лише у короткій перспективі. Цей план відкине Україну назад на дорогу подальшого економічного спаду, яка невдовзі перетнеться зі шляхом євразійських держав. Тобто для економіки не буде ані потреби, ані стимулу впроваджувати інновації, удосконалення, збільшувати ефективність. Тож, у найкращому випадку, олігархи й надалі битимуться за кращий шматок пирога, який і так малітиме. Втім, що найімовірніше, правила гри в Україні зміняться, і та ж олігархічна еліта відійде на другий план, а то і зникне взагалі. Її витіснить політико-економічна верхівка північного сусіда. На підтвердження цього можна поглянути на історію олігархічного класу в пострадянській Росії – і наслідки відразу стануть зрозумілими.

Проте існує і третій вихід, який зможе забезпечити представникам бізнес-еліти можливість залишити свій слід в історії та збільшити пиріг, який приносить прибутки. Якщо Україна посяде своє місце у ширшій економіці Європи, відбудуться відповідні покращення і у бізнесі, який належить цій еліті. Такий сценарій дасть можливість Україні та її бізнесу вийти на європейські і світові ринки, водночас утримавши торгівлю зі східними сусідами. Тому, замість боротися за статус великої риби у змілілому ставку, можна стати більшою рибою у набагато ширшому океані.

Ключове питання – як можна реалізувати третій сценарій? Виділяти гроші на університети, будувати мистецькі галереї і віддавати частку власного капіталу на суспільні потреби – замало. Час сформувати справжню бізнес-еліту нації.

Еліти мусять об’єднатись для досягнення довгострокових цілей зростання української економіки та бізнесу. Важливо знайти шляхи до спільних дій з Міжнародним валютним фондом для пошуку альтернативи російській пропозиції, яка обіцяна на невідомих, але, вочевидь, на неприйнятних умовах, і яка руйнує будь-яку надію на фундаментальні економічні перетворення та розвиток, а, отже, і на незалежне майбутнє. Формування нового уряду розвитку, який проведе складні реформи і буде покращувати бізнес-клімат країни збільшуючи капіталізацію економіки і, зокрема, вашого бізнесу, повинно стати першочерговою задачею.

Така ідея не є новою і передбачає прорив через руйнування, оскільки змінам на краще завжди передує руйнування наявного стану. У випадку України найбагатші підприємці мають можливість самі керувати цим проривом та реалізувати реальні повернення інвестицій для кожного, хто долучився.

Сподіваємось патріотизм здатен пробитися крізь найтовщі шари фінансового інтересу. Досі Україна підтримувала своїх олігархів. Настав час, щоб і бізнес-еліти звернулися до історії успішних демократичних держав та повторили цю історію. Світ спостерігає, що буде далі.

Джерело: http://lvbs.com.ua