Звернення митрополита Ігора Возьняка щодо розбудови Страдецької святині
Достойним мирянам і духовенству Львівської Митрополії
Української Греко-Католицької Церкви,
а також усім людям доброї волі україни і світу
Слава Ісусу Христу!
Всесвітліші, всечесніші та преподобні отці, преподобні брати і сестри,
достойні та вельмишановні пані і панове,
в історії кожного народу, країни, міста чи навіть невеликого села є періоди, коли необхідна концентрація сил усієї громади, коли зцементована в один чин думка і праця кожного втілюються у великі звершення, які в століттях є славою і гордістю народу. Так, зокрема, в Україні з’явились величні святині, такі як Київська Софія і Львівський святий Юр, храми Чернігова та Переяслава, Галича та Чернівців і багато багато інших.
Нині наше покоління також має добру нагоду прилучитися до великої справи розбудови святині загальнонаціонального, а невдовзі і європейського рівня. Неподалік міста Львова у с. Страдч збереглась прецінна пам’ятка історії, культури і християнської духовності. Тут ми маємо другий за розмірами і значенням після Києва, але хіба єдиний за максимальним ступенем збереження автентичного стану печерний монастир, заснування якого сягає початків християнства на наших землях. Тут маємо мощі блаженних мучеників за віру Христову о. Миколая Конрада та дяка Володимира Прийми. Врешті, тут, в особливий спосіб, відчувається присутність Бога і Пречистої Діви Марії, тут знедолені віднаходять полегшення, а засмучені отримують потіху. І недарма Римські першоієрархи, потверджуючи велетенське духовне значення святині не тільки для української нації, але й для усієї Європи надавали Страдецькій горі численні відпусти. Зокрема, привілеї повних відпустів і піднесення Хресної Дороги у Страдчу до статусу Єрусалимської надавали у 1936 році Папа Пій XI, а у 2013 і 2015 роках Папа Франциск. Також не випадково у 2012 Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного Володимира Прийму покровителем мирян.
Сьогодні, з перспективи історичного досвіду, ми з певністю можемо констатувати, що саме Бог-Творець і Пресвята Богородиця зберегли від руйнації цю прецінну святиню в тривожні роки двох воєн і особливо комуно-атеїстичного режиму. Як виглядає в тому, що в минулому столітті ця духовна та культурна пам’ятка вистояла і дійшла до нас у своєму первозданному вигляді щонайменшою є заслуга людини, але натомість у всьому проглядається дивний і незбагненний промисел Божий.
Проте, Господня опіка не позбавляє нас, людей, відповідальності за збереження цієї Божої слави, її примноження і обов’язку передати нащадкам. Нові часи приносять із собою нові вимоги і завдання. Якщо духовний потенціал Страдецької святині значно випереджує наш час, то забезпечення матеріально-побутових і навіть молитовних потреб залишається на рівні позаминулого століття. Сьогодні вкрай необхідно звести просторий храм блаженних мучеників о. Миколая Конрада та Володимира Прийми, дослідити і законсервувати печерний монастир, здійснити комплекс інженерних робіт з водовідведення і монтажу каналізаційної системи, облаштування доріг і стежин інтенсивного руху прочан та туристів, місць для їх відпочинку, паркувальних майданчиків, висадження захисних насаджень і укріплення схилів гори, та багато іншого. А попри усе зазначене першочерговим завданням є спорудження на Страдецькій горі будинку прочанина, який у першу чергу слугуватиме сотням і тисячам простих людей, молільників, які впродовж усього року прибувають на святу Страдецьку гору.
Очевидно, що такі масштабні плани потребують вкладення значних фінансових, матеріальних і людських ресурсів. Якщо робити це силами парохії чи навіть Львівської Архиєпархії, для реалізації наміченого потрібно буде принаймні століття. Проте в критичні моменти, об’єднавшись в одній думці і в одному пориві, громада, як свідчить уся наша українська історія, робила немислимі для «здорової людської логіки» речі.
Тому цим листом звертаємось до Вас духовних і мирян Львівської Архиєпархії і Митрополії, але також і до усіх людей доброї волі усієї України і світу про молитву, добрі справи і матеріальну чи фінансову допомогу у звершенні цих направду, величних намірів.
І при цьому пам’ятаймо про дві важливі речі, що навіть «вдовина лепта», тобто найменша ваша пожертва є великою у вимірі Божому, а також те, що Страдецька святиня не стільки потрібна Господеві, скільки нам, земним людям. Адже будь-яким чином прилучаючись до цієї спільної справи ми реалізовуємо і примножуємо таланти дані нам Богом у користування, і, які при мудрому орудуванні ними будуть дані нам у посідання (пор. Мт. 25 14-30), а також збираємо собі той нетлінний скарб, який «ні міль, ні іржа не нищить і злодій не підкопує і не краде» (Мт. 6 19-21).
Не кожному поколінню випадає честь бути будівничим святині загальнонаціонального та світового рівня, де щодня устами багатьох тисяч молільників злинатимуть до Господа молитви за Україну та її нарід, за наші родини у багатьох поколіннях. Щасливий, хто бодай дрібкою прилучиться до спорудження такої святині, бо через сотні літ, допоки творитимуться там Богослужіння, завжди будуть згадуватись «ктитори і доброчинці святої обителі цієї».
З молитвою та шаною,
+ІГОР
Митрополит Львівський
о. д-р Сергій Стесенко
Канцлер Курії
Пожертви на розбудову Архиєпархіального Відпустового Центру у с. Страдч можна скласти на рахунок:
РО «Місія Відпустовий центр «Страдецька Гора» Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви»
Код ЄДРПОУ/ДРФО: 39900575
Реквізити:
Банк ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»
(код ЄДРПОУ 14360570, МФО 325321)
Розрахунковий рахунок 26009053701352, валюта UAH (українська гривня).
Адреса банку: 79035, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд 51.
Для переказу вказувати – добровільна пожертва.
Прохання при переказі коштів вказувати Ваше ім’я, щоб священики у Страдчі молились за Вас та Вашу родину.
о. Богдан Когут
Економ Львівської Архиєпархії
About The Author
