Як могла виглядати св. Тереза Авільська

Нещодавно в Альба-де-Тормес, місті в провінції Саламанка в Іспанії, де померла і похована монахиня-кармелітка, була представлена наукова реконструкція того, яким би моглло бути обличчя святої Терези Авільської, коли їй було 50 років.

Реконструкція базувалася на антропоморфологічному та криміналістичному дослідженні, історичних свідоцтвах та сучасних описах. Роботою керував професор Руджеро Д’Анастазіо з Університету Д’Аннунціо в К’єті-Пескара, Італія, а виконувала її професор Дженніфер Манн, фахівець Вікторіанського інституту судової медицини при Університеті Монаш в Австралії.

Презентація науково реконструйованої голови є результатом канонічного визнання гробу реформаторки ордену кармелітів, яке Ватикан авторизував в серпні минулого року.

У заяві, оприлюдненій Іберійською провінцією босих кармелітів, Манн пояснила, що, окрім наукових даних, її робота базувалася на інших важливих джерелах, таких як «портрет брата Хуана де ла Мізерія та детальний опис святої Терези, написаний Матір’ю Марією від святого Йосипа, яка жила зі святою».

Щоб отримати остаточний результат, череп спочатку реконструювали за допомогою глини, «правильно розташувавши щелепу», відновивши відсутні зуби та використовуючи «комбінацію методологій судово-медичної апроксимації обличчя, які використовуються в Сполучених Штатах і Великобританії».

Основні м’язи були зліплені з м’якої глини на масляній основі, а м’які тканини (очі, ніс, губи) були оцінені за допомогою формул, що базуються на вимірюваннях голови та вивченні рентгенівських променів.

Інші формули дозволяли розрахувати довжину, ширину та кут носа, а також пропорційну орієнтацію для розміщення очей у западинах черепа.

«Зі згоди отця-генерального постулятора босих кармелітів я виліпила святу Терезу від Ісуса у віці близько 50 років, віддзеркалюючи її повний вигляд, як описувала Мати Марія від святого Йосипа», – пояснила фахівець.

Більше того, «вельон і габіт святої Терези від Ісуса були натхненні конкретними картинами за порадою отця Мігеля Анхеля Гонсалеса».

«Ця скульптура може бути найточнішим зображенням того, як насправді виглядала свята Тереза від Ісуса за життя», — сказала проф. Манн.

За часів першого реформованого монастиря

Святій Терезі виповнилося 50 років 28 березня 1565 року, і роботи по реконструкції представляють її в цьому віці. Приблизно в той час в Авілі був заснований монастир Св. Йосифа, перший з реформованих іспанською містичкою. Вона жила там між серпнем 1562 і 1567 років.

Свята зазначила в «Книзі мого життя», відомій як «Автограф Ель-Ескоріала», що вона прожила там «найщасливіші та найспокійніші роки свого життя, за миром і спокоєм яких моя душа часто дуже сумує».

У тексті Гонсалеса, кармелітського настоятеля Альба-де-Тормеса, зазначається, що в ці часи свята Тереза жила «під високим духовним напруженням. Це були роки екстатичної напруги в її містичному житті».

У ті роки вона написала свій добре відомий «Шлях досконалості» та конституції для свого нового способу розуміння життя в монастирі, реформу, яку вона швидко розширила. 13 серпня 1567 року вона виїхала з монастиря Авіла в Медіну-дель-Кампо, де розпочала другу із 17 своїх установ по всій Іспанії, географічно розподілених з півночі на південь, від Бургоса до Севільї.

Муміфіковані останки в «надзвичайному стані збереження»

Медична та наукова група, яка уможливила реконструкцію обличчя святої, також подала 53-сторінковий документ до Ордену босих кармелітів, в якому міститься вичерпний підсумок досліджень, проведених антропологом Луїджі Капассо.

У короткому викладі звіту йдеться про те, що всі досліджені мощі святої (розподілені між Іспанією та Італією) були муміфіковані природним шляхом і перебувають у «надзвичайному стані збереження».

У звіті зазначається, що на її обличчі «збереглася шкіра голови з багатьма слідами каштанового волосся, ліва вушна раковина, праве око, яке все ще зберігає повіки, темна райдужка, тривимірність очного яблука, усі м’які тканини носової піраміди, включаючи ніздрі та верхівку носових хрящів».

«Розслаблені м’язи обличчя все ще передають відчуття спокою, з яким свята зустріла момент своєї смерті».

Антропометричні розрахунки показують, що ймовірний зріст святої Терези становив 156,8 сантиметрів, а дослідження її кісток свідчить про те, що вона страждала від остеопорозу.

У неї також було переднє викривлення шиї та тулуба, через що вона «виглядала нахиленою вперед, із нахиленою вниз головою, що також змушувало її приймати вимушене та незручне положення лежачи, коли її голова не могла спиратися на подушку, коли вона лежала».

Згідно з дослідженням, свята також страждала від двостороннього остеоартриту колінного суглоба, «дуже важкого лівого та легшого правого», і захворювання кісток нижче обох п’ят, пов’язане з болем.

Щодо її ротової порожнини, з якої залишилося лише три зуби, зроблено висновок, що вона страждала, серед інших хвороб, від «важкого карієсу [запущеного карієсу], сильного зносу зубів і явного відкладення зубного каменю».

На її правій руці видно травму, яка могла бути результатом її звички багато писати, інформує CNA.