8 речей, які варто знати про Благовіщення
Сьогодні Церква святкує урочистість Благовіщення. Цей день згадує об’явлення ангела Гавриїла Діві Марії, щоб звістити про Воплочення Божого Сина.
Ось вісім фактів, які варто знати і поширювати про це свято та його значення.
1. Що означає слово «Благовіщення»?
Це слово походить від того ж кореня, що й «сповіщати». Гавриїл звіщає Воплочення Христа — Бога, який став людиною в особі Ісуса.
«Благовіщення» — це просто традиційний спосіб сказати «сповіщення». Термін може застосовуватися й до інших подій. Наприклад, у книзі «Ісус з Назарету 3: Дитячі історії» Папа Бенедикт XVI говорить як про «благовіщення народження Йоана», так і про «благовіщення Марії», оскільки народження Йоана Хрестителя також було наперед звіщене.
2. Коли зазвичай святкують Благовіщення і чому іноді дата змінюється?
Зазвичай урочистість Благовіщення в Католицькій Церкві відзначають 25 березня.
Цю дату обрано тому, що вона припадає за дев’ять місяців до Різдва (25 грудня), і вважається, що Ісус перебував у лоні матері звичайний термін вагітності.
Однак інколи 25 березня припадає на Страсний тиждень, дні якого мають вищий літургійний ранг. Попри це, Благовіщення є важливою урочистістю, тому не зникає з календаря. Як зазначено в Римському месалі: «Коли ця урочистість припадає на Страсний тиждень, її переносять на понеділок після другої неділі Великодня». Отже, її святкують у перший можливий день після Страсного тижня та Октави Великодня (яка закінчується другою неділею Великодня).
3. Як ця подія паралельна з народженням Йоана Хрестителя?
Як уже згадувалося, зачаття Йоана Хрестителя також було звіщене наперед. Обидві історії мають багато спільного:
- ангел Гавриїл звіщає;
- він звертається до однієї особи: Захарії у випадку Йоана і Марії у випадку Ісуса;
- він повідомляє про чудесне зачаття особи, яка має важливе місце в Божому задумі;
- у кожному випадку виникає запитання (Захарія питає, як він може це пізнати; Марія — як це станеться);
- дається чудесний знак (Захарія німіє; Марії повідомляють про вагітність Єлизавети, яка вже на шостому місяці);
- Гавриїл відходить.
4. Чим реакція Марії відрізняється від реакції Захарії?
На перший погляд реакція Марії може здаватися подібною до недовіри Захарії, але насправді вона інша.
Як і Захарія, Марія ставить запитання, але іншого характеру:
- Захарія питає, як він може знати, що сказане здійсниться — це прояв скептицизму;
- Марія не просить доказу, а запитує, як саме це станеться. Вона приймає слова ангела і прагне зрозуміти спосіб їх здійснення. Її ставлення — це віра, яка шукає розуміння, а не невіра.
5. Що реакція Марії говорить про її постійне дівицтво?
У деяких перекладах Біблії слова Марії передані як: «Як же це станеться, коли я не маю чоловіка?»
Це не є вдалим перекладом, адже насправді вона має чоловіка — Йосифа. Лука вже сказав, що вона була заручена з Йосифом, що означає юридичний шлюб (тому Йосиф мав би розлучитися з нею, а не просто «розірвати заручини», як це роблять сьогодні; пор. Мт 1,19).
Буквально ж грецький текст говорить: «бо я не знаю мужа».
Це спирається на поширений у Біблії евфемізм, де «знати» означає подружні (статеві) стосунки. Запитання Марії показує, що вона розуміє природний порядок речей, і водночас дивує, адже вона перебуває у законному шлюбі й очікує часу, коли почне спільне життя з Йосифом.
Якби вона планувала звичайний шлюб, то найприроднішим тлумаченням слів ангела було б те, що після початку спільного життя з Йосифом вони разом зачнуть дитину, про яку ангел тепер їй звіщає.
Сам факт, що вона ставить це запитання, свідчить, що вона так не розуміє сказаного, і це часто розглядається як знак того, що вона не планувала звичайного подружнього життя.
Ранні християнські писання, починаючи з II століття, зокрема «Протоєвангеліє Якова», свідчать, що Марія була посвяченою дівою, довіреною під опіку Йосифа.
6. Як Гавриїл відповідає Марії?
Гавриїл говорить їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий».
Тут вказано на дію всіх трьох Осіб Трійці: через дію Святого Духа Отець чинить, що Син зачинається в людській природі. Людського батька не буде, що ясно вказує на божественне синівство Ісуса.
Як додатковий знак Божої сили, ангел згадує Єлизавету, яка, будучи похилого віку і безплідною, чудесно зачала і вже на шостому місяці вагітності – «нічого бо немає неможливого в Бога».
7. Чи була Єлизавета двоюрідною сестрою Марії?
Єлизавета в тексті названа словом «syngenis», що означає родичку загалом, а не конкретно двоюрідну сестру.
8. Чому «fiat» (згода) Марії така важлива?
Прийняття Марією цієї місії має величезне значення і пов’язане зі стражданнями. Вона стає Матір’ю Божого Сина, і це принесе їй як радість, так і біль, який вона ще не може повністю передбачити (наприклад, стояння під хрестом).
Вона також ризикує бути визнаною невірною Йосифові, що означало б публічну ганьбу та загрозу її майбутньому. Попри це, вона повністю віддає себе Божій волі.
Папа Бенедикт XVI так коментує цей момент: «В одній зі своїх адвентових проповідей Бернард із Клерво яскраво описує драму цієї миті. Після гріха наших прабатьків увесь світ був огорнутий темрявою і під владою смерті. Тепер Бог прагне знову увійти у світ. Він стукає у двері Марії. Йому потрібна людська свобода. Єдиний спосіб, у який Він може відкупити людину, створену вільною, — це через вільне “так” на Його волю. Створюючи свободу, Він певною мірою зробив Себе залежним від людини. Його могутність пов’язана з невимушеним “так” людської особи.
Тож Бернард зображає небо і землю, ніби вони затамували подих у момент цього запитання до Марії. Чи скаже вона “так”? Вона вагається… чи не стримає її смирення? Але саме тепер — каже їй Бернард — не будь смиренною, будь відважною! Дай нам своє “так”! Це вирішальний момент, коли з її уст і серця звучить відповідь: “Нехай буде мені за словом Твоїм”. Це момент вільного, покірного, але водночас великодушного послуху, в якому здійснюється найвищий вибір людської свободи» («Ісус із Назарету 3: Дитячі історії», розділ 2).
За матеріалами ewtnnews.com.